fbpx

Донечка навіть не хотіла приїхати провести батька в останню дорогу. Те, що сталося за життя донечка добре запам’ятала, але від мами приховала

День народження, такий день, в який зазвичай люди отримують приємні подарунки та привітання. Але звісно, це відбувається тільки тоді, коли людина є доброю, щирою. А ті хто в житті, роблять по неправді і зраджують близьких, отримують той подарунок, на який вони заслужили.

Моя подруга Сіяна вже давно перестала звертати увагу на походеньки свого благовірного. Вже зрозуміла, що тільки цим сама собі шкодить. А їй треба думати про маленьку, підростаючу донечку Зоряну. Спочатку хотіла подати на розлучення, однак зрозуміла що це нічого доброго не дасть. Та нічого вона не отримує адже все записане на чоловіка та його родичів. А так, хоч донька буде жити в достатку, ну а вона вже потерпить якось.

Отож, кожен жив своїм життям, проте під одним дахом. Єдиною спільною темою була у Сіяних з чоловіком то донька Зоряна.
Коли вона підросла, їй виповнилось 16, вона прямо наважилася спитати у батька, чому він матір не любить?

А Матвій, не міг нічого доньці відповісти, адже він за цей час поки вони жили, вже поміняв другий десяток жінок. І продовжував дальше шукати, то ж хіба він міг це їй розповісти? Якось одного вечора Зоряна підслухала розмову свого батька з якоюсь дамою, якій він говорив ніжні слова та компліменти. Їй стало дуже образливо та боляче за матір, що батько так себе веде.

Вона вже розуміла, що нічим на жаль зарадити не може. Тож вирішила відтоді для себе, що ніякому чоловікові не відкрию своє серце та душу, адже вони цього недостойні. Після школи Зоряна вступила в університет. Вчилася добре, тож коли вона відпрошувалася у батьків на побачення, вони були не проти.

А останній раз донька відпросилася поїхати до Києва на вихідні до подружки, та сказала, що вони разом підуть до бібліотеки і будуть писати дипломну роботу. Батьки і цього разу не заперечили. А тим часом друг Матвія, покликав його теж до столиці, сказавши при цьому, що познайомить його, з якоюсь молоденькою, довгоногою красунею.

“Правду, знайомі говорять, що вона дорога, але того варта. Але не хвилюйся, я тобі зроблю такий шикарний подарунок на ювілей, ти тільки готуйся “- сказав друг Матвієві. Адже, через день чоловікові мало виповнитися 40 років.

Сіяна хоч і не особливо хотіла та вирішила вже ж приготувати святковий стіл та покликати рідних та знайомих. І коли вже все було готове, жінка цілий день і пів ночі готувала все, то Матвій її ошелешив. Сказавши, що він не буде вдома святкувати, це погана прикмета святкувати 40 років. Тож поки Матвій збирався назустріч до невідомої красуні, його дружина Сіяна мусіла сама приймати гостей, та придумувати якусь правдоподібну причину відсутності іменинника.

Матвій приїхавши до готелю, з нетерпінням чекав вже в номері на появу сюрпризу від друга. Коли стукнули двері і в кімнату зайшла незнайомка, чоловік одразу відчув запах дорогих парфумів. В кімнаті було виключене світло та зашторені штори, так побажала та сама красуня.

Вона підійшла до нього, він стояв обличчям до вікна, та ніжно прошепотіла йому на вухо: “Доброго вечора красунчику”.
Чоловікові після цього захотілося швидше повернутися та побачити на власні очі, що ж це за приємна та неймовірна дівчина, стоїть позаду нього.

Та коли Матвій обернувся, то від побаченого аж втратив дар мови. Перед ним  стояла його улюблена донечка Зоряна. Дівчина теж від несподіванки, швидко одягнула плаща та вибігла з номера готелю. Матвієві одразу стало погано, замість неймовірної ночі, він провів ніч у лікарні. А додому з столиці повернувся вже слабким та потребував догляду.

Сіяна гідно догляділа свого все таки чоловіка до його останніх днів. Через декілька місяців чоловік все-таки відійшов у засвіти. Про те що тоді сталося у Києві, і чому Матвій захворів Сіяна так і не дізналася.

Зоряна довший час не приїжджала додому. І звісно провести батька в останній шлях не приїхала теж, придумала причину.
А коли все ж приїхала через півроку, то звісно ж матері нічого не розповіла.

Автор: Нінель

You cannot copy content of this page