Філ у Томко хороший мужик був, роботящий. Одружитися хотів – незадовго до цих подій вони подали заяву, дочку її прийняв, реєстрацію їм тимчасову зробив, для садка.
А Томка переклинило: квіточки не купує – значить не любить. Саме – не купує. З приводу “не дарує” претензій не було.
Бузок, нарциси, дзвіночки, проліски, конвалії, ромашки … Все, що можна безкоштовно здобути на вулиці, Філ тягнув своїм дівчатам.
Розщедрюватися не хотів принципово, вважаючи букети з квіткових магазинчиків зайвою витратою грошей.
– Я краще Іринці фруктів куплю! Або іграшку! І нам з Тамарою щось смачненьке. Це ж краще, ніж квіти! – дивувався Філ на претензії своєї нареченої, моєї двоюрідної сестри.
Але щоразу докори наростали з новою силою. Причепилася вона до цих квітів – не вгамується.
Думала Томка, як їй нареченого провчити, і придумала. Подзвонила мені, лопату попросила. Мені здається, це був просто привід, щоб поділитися геніальним планом.
– Навіщо? На риболовлю зібралася? Чи пристукнула кого? – захихотіла я.
Ні. Все виявилося набагато гірше: доросла, майже тридцятирічна жінка зібралася йти копати коріння лопуха, щоб приготувати Філу незабутню вечерю у вигляді підсмажених корнішонів.
– Ну а що? Він мені – квіти з клумби, я йому вечерю майже звідти ж! – впивалася Тома своєю винахідливістю.
– Ти впевнена? Може, не варто?
– Варто! Нехай зрозуміє, як це прикро! Йому важко в квітковий зайти, ось і мені важко в магазин сходити і купити продукти. Він мені підніжний корм тягає, нехай подібне і їсть! – вперлася ображена відсутністю троянд і орхідей дама.
– Не пошкодуй потім.
– Не пошкодую!
Я на секунду уявила: ось прийшов з роботи втомлений чоловік, а я йому таке на вечерю – на, їж, милий, смажене коріння лопуха.
Жити б в ці лопухи полетіла! І це при спільній дитині та моєму професійному працевлаштуванні! У Томки все було набагато гірше: вона «шукала себе», всі турботи про їх з Іринкою потреби лежали на плечах Філіпа.
Вже не знаю, якого саме ефекту очікувала Тома, але результат виявився закономірним: Філіп розірвав заручини.
Бо Тома не тільки посмажила це коріння, але й приготувала нормальну вечерю тільки для себе і дочки. Мало того, нормальну їжу демонстративно поїдали, поки Філ намагався зрозуміти, що саме лежить в його тарілці.
– Ненормальний! Як добре, що я за нього заміж не встигла вийти! – ридала Тамара, з’їхавши з донькою до своєї мами в однокімнатну квартиру. – Вигнав, ні копійки не дав! А ми на весілля збирали!
У колі родичів за Тамарою міцно причепилося прізвисько – лопухнулася. Не подобалося бузок і фіалки оберемками отримувати, нехай взагалі без квіточок сидить і лікті гризе.
