Дуже здивувало мене коли через пару днів, я написала йому, як у нього справи, він не відповів на повідомлення, навіть не прочитав його

Він мені не відповів на привітання, я намагалася переконати себе, що все гаразд.

Щоб краще була зрозуміла ситуація, я почну з дня визнання.

У той день я нарешті зізналася йому, він відповів, що не зацікавлений у стосунках, сказав, що якщо хочу, то можемо залишитися друзями.

Якщо чесно, ми не були прямо друзями, можливо, як приятелі, зрідка спілкувалися.

Мені з ним хотілося більше спілкуватися, але надто сором’язлива я.

Я погодилася залишитись друзями, в принципі на цьому і закінчилося моє визнання.

Наступного дня був день Валентина.

Я привітала його з цим днем, адже ми вирішили друзями залишитися, а я всіх друзів вітаю з цим святом, так що думала, все буде нормально, якщо і його привітаю.

Він мені не відповів на привітання, я намагалася переконати себе, що все гаразд.

Зараз думаю, може, не варто так відразу після визнання, ніби нічого не було вітати його з днем ​​закоханих.

Через пару днів, я написала йому, запитала, як у нього справи, він не відповів на повідомлення, навіть не прочитав його.

Я намагалася переконати себе, що він просто зайнятий.

Але досі він так і не прочитав моє повідомлення.

Зараз я думаю йому зателефонувати і поговорити про це, просто, якщо не хоче більше спілкуватися, то вважаю за краще знати про це, ніж бути в незнанні або дізнаюся, що просто він реально був зайнятий.

Для мене найважливіше, знати, що відбувається.

Але в той же час я не дуже впевнена, чи варто дзвонити йому.

А, раптом тільки ускладню ситуацію?

Відчуваю себе незрозуміло.

Автор: Оксана