Два весілля в одній сукні: “Саме через зіпсоване весільне вбрання ми з чоловіком і розлучилися”

-А я зі своїм першим чоловіком розлучилася через сукню, – сказала в розмові сьогодні в обідню перерву одна наша співробітниця, – через свою весільну сукню.

Пам’ятаю дівчатами ми з вуст в уста передавали один одному різні дурні прикмети і забобони: про шпильку, увіткнуту в поділ весільної сукні та інше. Невже і тут так? Джерело.

Василина перший раз заміж виходила в 1997-му році. Часи були важкими, на покупку її сукні батьки буквально наскребали грошей: банкету шикарного може і не бути, але на фото наречена просто зобов’язана була виглядати надзвичайно.

-В салон поїхали, в столицю, – згадує Василина, – десяток переміряла і зняла без жалю, а ця. Прямо закохалася – моя. Ручна робота, сказали, що ексклюзив.

-Дороговато для нас, – сказала мама, – але нічого, аби ти була красива, весела і щаслива в цьому вбранні.

Жити молодята поїхали до батьків чоловіка Василини Івана. Вони жили в обласному центрі, хоча родом Ніна Іванівна була з маленького містечка, де виросла і сама Вася, як любовно звуть жінку домашні.

-Ми з Іваном і познайомилися на моїй малій батьківщині, – пояснює вона, – у нього бабуся тут жила. А у його мами Ніни Іванівни була велика квартира. Три кімнати, правда, свекор ще й молодша сестра Вані.

-Що з вбранням робити будеш? – запитала невістку Ніна Іванівна, – Треба б продати, грошей же варте, що йому лежати дарма.

-Не знаю поки, – сказала їй Василина, – хай полежить, а там видно буде.

Та й мама Василини говорила, що продавати весільну сукню, так само як і давати її комусь – погана прикмета, мовляв, долю, щастя своє віддаєш. Василина в прикмети не вірила, але продавати таку красу поки було шкода.

Через рік Василина з Іваном поїхали у відпустку на малу батьківщину. Розраховували пробути два тижні. А затрималися на 3: їх запросили на весілля двоюрідна сестра Івана. Василина з нареченою теж була знайома: вчилися в паралельних класах.

-Дивись, – звернув увагу дружини Іван, – на сеструхі сукня точнісінько як твоя, а ти говорила, що батьки дорого її купили, ексклюзив типу. Ціну собі набивала?

-Так неприємно стало від такої зневаги, – згадує Василина, – та ще батьки чоловіка, які приїхали на весілля, теж підкололи на рахунок ціни і ексклюзивної ручної роботи.

До кінця вечора наречена наступила на поділ і порвала підбором оборку, та ще й наречений впустив на сукню шматок шоколадного торта. Все це Василина запам’ятала тому що вже дуже наречена побивалася:

-Такі гроші за прокат сукні віддали, – ридала дівчина, -ексклюзив, ручна робота, як тепер її назад віддавати.

Наречену всі втішали і жаліли. Ще через місяць після того пам’ятного весілля у Василини попросила продати сукню колега на новій роботі, дівчина віднесла її не розгортаючи, прямо в коробці, де вона зберігалася.

-Гроші взяла пристойні, між іншим, – продовжує жінка, – а на наступний день та дівчина при всіх мені сукню повернула, гроші зажадала назад і виставила мене в новому колективі мало не шахрайкою.

-За брудне лахміття гроші брати не соромно? – кинула вона звинувачення в обличчя Василини.

З жaхом розгорнувши річ, Василиса переконалася: поділ порваний, і від шоколаду на видному місці величезнa плямa.

-Скласти два і два було справою техніки, – каже Вася, – зателефонувала я тій самій нареченій. Так і є: тітка її, вона ж моя свекруха за величезні гроші сукню привезла. Нібито в прокат взяла моднючу і дорогу.

-А не переживай, – сказала Ніна Іванівна племінниці, забираючи після весілля зіпсовану річ, – я так впарювати вмію, ніхто на пляму і уваги не зверне. Правда, трохи доведеться мені доплатити, за клопоти.

-І що? – встав Іван на захист своєї мами, коли Василина ввечері спробувала з’ясувати, чому розпорядилися її річчю не запитавши, та ще й не сказали, що сукня зіпсована, чим поставили дівчину в незручне становище, – вибуло від тебе чи що? Та ти б ще рік або більше не кинулася навіть, а мама вигоду не упустить. Молодець, жити треба вміти, а не обдуриш – не проживеш.

У той же вечір Василиса зібрала свої речі і повернулася до батьків.

Читайте також: У день весілля сукня була порізана, а моє свято зіпсоване. Але не це виявилося найгіршим

Нічого, – каже вона, – моя друга сукня була набагато розкішнішою і вона досі у нас з чоловіком дбайливо зберігається. Прикмети? Та до дідька прикмети, просто весільна сукня і допомогла мені зрозуміти в яку безпринципну і жадібну сімейку я вляпалася.

І дійсно, мало того, що обдурили Василину, взявши сукню без дозволу, так ще й нажилися на власній родичці, здерши за чужу річ вартість прокату з лишком. Найвірніша весільна прикмета: розгледіти нареченого і свою майбутню рідню.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram