Коли я навчалася в університеті, була у мене чудова найкраща подруга Юля. Дівчина вона симпатична та не дурна. Але дурниці, як буває в житті, роблять навіть розумні люди. Ви пам’ятаєте себе в студентські роки?
Так ось, закохалася Юля без відповіді в свого однокурсника Женю. Женя завжди виділявся з числа однокурсників, був таким собі відмінником-хyліганом, тому за ним завжди бігали дівчата, що не дивно.
Але на Юлю він уваги не звертав, навіть більш того, при зустрічі навіть не вітався з нею і намагався уникати особистих розмов.
Але Юля не здавалася, місяць за місяцем, вона намагалася знайти з ним спільну мову, навіть почала ходити в спортзал, щоб були спільні інтереси і привід побачитися. І ось через роки, на останньому курсі їй все ж вдалося завоювати його увагу.
Читайте також: Так, я зумів зберегти сім’ю, але заплатив за це надто високу ціну
Саме завоювати, по-іншому це не назвеш. Тільки ми закінчили університет, як Юля завaгiтніла. Зіграли вони весілля, але щастя було не довгим.
Женя пішов ще до народження дитини. Не люблю, каже і ніколи не любив. Так і закінчилася ця історія, Юля залишилася одна з дитиною, а Жені і сліду не було.
Таке трапляється не рідко, хтось можливо впізнав в цій історії себе або свою знайому.
А скільки щасливих шлюбів ви знаєте, де дружина або чоловік таким способом, можна сказати, підштовхнули свою «половинку» до серйозних відносин?
Напевно, дуже не багато, якщо вони взагалі бувають. Багато витрачають кращі роки свого життя на те, щоб завоювати любов, приворожити чи придумують підступні плани як відвести чоловіка з сім’ї.
А чи варто?
Перш ніж це зробити, подумайте, а чи буде щасливий чоловік поруч з вами, який не бажає цього?
Адже якби він хотів бути з вами, то сам би шукав способи.
