Героїчно кинувшись на порятунок нашої сім’ї, я придумала сюрприз. Щоб освіжити наші стосунки, запросила чоловіка в номер з джакузі. І тут почалося

Майже чотири роки шлюбу позаду. Цукерки з’їли, букети зів’яли. Тепер в нашому будинку по телевізору частіше дитячі мультфільми йдуть, ніж романтичні драми. І що ж тепер? Більше ніяких побачень? Тільки борщ і в «Ашан» у вихідні? А хочеться – то, як в кіно!

Ну ні! Героїчно кинувшись на порятунок нашої сім’ї, я придумала сюрприз. Прошерстила інтернет, знайшла милі апартаменти для закоханих з джакузі. Домовившись з господарем, і залишивши дочку бабусі, в призначений день я попрямувала в місце призначення. Все виявилося, як і обіцяв сайт і я, заплативши, почала приготування.

Накрила стіл, запалила свічки і, подумала, а чи не пустити в хід важку артилерію, стала наповнювати джакузі. Одягнула вишукану сукню і присіла чекати чоловіка. Не минуло й години, як стукіт у двері! Він! З квітами в піджаку! Ох, як в день нашого першого побачення!

Отже, сіли ми за стіл, насолоджуємося прекрасним вечером! Але, як виявилося, красиві романтичні побачення бувають тільки в кіно! Сидимо ми – шампанське в келихах, свічки, кохання-зітхання. Як раптом! Ба-бабах! Не змовляючись, мчимось у ванну кімнату, мабуть відразу вона нам підозрілою здалася. А тааам вода б’є, та з такою силою, що фонтани у Версалі б позаздрили. Я в паніці:

– Що робити?

– Чоловік кричить: – Ганчірку давай!

Глянувши на всі боки і зрозумівши, що нічого я тут не знайду, знімаю своє вбрання і кидаю чоловіку! Він, здивовано підняв брови, запихає мою сукню в дірку і, нарешті, потоп припиняється.

Тут лунає стукіт у двері, біжу відкривати, на порозі чоловік очі вниз опустив і простягає зніяковіло:

– Ви вже мене вибачте, але ви нас, це саме, затопили.

– Ох, вибачте, заради бога, зараз розберемося – відповідаю я і закриваю двері. Ну не пояснювати ж незнайомцю всю історію.

Відходжу від дверей, кидаю погляд у дзеркало, мама рідна, а я то без сукні! Так ось чого чоловічок підлогу очима свердлив! Ну і вчудила!

Топаю до чоловіка, він сидить на підлозі в калюжі весь мокрий, скуйовджений, ну прям горобчик після дощу. Я перед ним у всій красі, мало не в костюмі Єви, переглянулися і як давай реготати! Ну і побачення, кому розкажеш – не повірять!

Ще півночі до нас ходили то сусіди, то служби всякі, і тільки близько третьої ночі впали ми без сил в ліжко. Лежимо, в стелю дивимося, а чоловік мені каже:

– Ну і смілива ти у мене! Сукню свою зовсім не пошкодувала! А весело було, правда?

– Правда, – стомлено зітхаю я.

– Ми з тобою прям як у фільмі «Містер і місіс Сміт» спрацювалися!

Тут-то я і зрозуміла, що романтика, вона у всіх різна, і кіно у кожної сім’ї своє. У кого мелодрама, а у кого комедія!