Ну і день сьогодні видався після роботи думала я.
Багато років вже працюю консультантом в банку. І зазвичай треба все по декілька разів повторювати клієнтам, але прийшла старша жінка.
Видно, що не перший раз має справу з таким.
Вона довго дивилась на колечко, яке мені декілька років тому подарували батьки, а тоді сказала.
– Можна вас запитати дещо не по справі?
Я здивувалась, але кивнула. – Звідки у вас ця каблучка?
– Мені її подарували батьки на мій ювілей.
Жінка знизила плечима, подякувала і вийшла.
Клієнтів ще було багато, тому часу подумати про все не було.
Весь вечір я обдивлялась каблучку, ніби перший раз бачила.
Нічого особливого в ній не було. Наступного дня, жінка знову до мене прийшла.
Запросила на каву, і після роботи чекала мене.
Вона протягла фотографію, молода дівчина посміхалась на руці у неї було те саме колечко, і сережки з тим самим візерунком.
Я зовсім заплуталась. Вона з кишені дістала сережки і почала свою історію.
– Мій коханий Дмитро був моряком, я завжди чекала його з плавання.
Нашому щастю не було меж, коли його відпускали додому.
На наші заручини він подарував мені набір, це ручна робота, іншої такої не має.
Тоді ми зробили ці знимки. Він знову повернувся на море, а я чекала.
Та замість чоловіка до мене прийшов лист. Вони потрапили в шторм і врятувалось тільки двоє людей.
-Жінка почала плакати, було видно як їй важко це розповідати.
Я мовчки продовжувала слухати.
– Так ось, цей набір єдине що залишилось в пам’яті від мого Дмитрика.
Взимку темніє пізно, я поверталась з роботи сама.
Чоловік в масці змусив мене віддати все що я мала.
Гроші, прикраси, я все віддала йому.
Сережки на щастя були вдома.
Він кульгаючи пішов, а я вижила.
І тут пазлик склався, тато перед моїм днем народженням пошкодив ногу, на роботу не ходив.
Я щей здивувалася, де батьки взяли гроші на таку дорогу прикрасу.
Це була крадіжка. Як після такого дивитись йому в очі. Мама напевно цього не знає.
В моїй голові було дуже багато питань.
Я зняла перстень, і віддала його жінці.
Без жодних пояснень. Це по праву її річ.
Тепер пам’ятка знову у власниці, вона подякувала і пішла.
Я заїхала до батьків в гості, тато одразу побачив що на пальці не має кольца.
Запитав, я все розповіла. Він почав плакати, що в нього не було грошей на подарунок, а він хотів зробити мене щасливою.
Це все було дуже не правильно. Ми не спілкувались декілька місяців, та зрештою я його пробачила.
Автор: Настя
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
