І це моя дочка терпітиме це все. Але набагато сильніше мене засмутила молодша дочка, хоча спочатку я думала, що вона єдина, ким можна пишатися

Я очікувала, що з їхнім заміжжям відбудуться зміни, але не настільки радикальні.

У  мене три дочки. Думала, що чудово впоралася з їхнім вихованням.

Мої батьки розлучилися, коли я була маленькою, а після залишили свої будинки мені, оскільки я була єдиною дитиною. Я продала обидва будинки, коли старша дочка досягла повноліття, відкрила три рахунки і розділила всі гроші порівну.

На них можна було відразу купити однокімнатну квартиру в центрі або двокімнатну на околиці.

Я допомагала своїм дочкам вчитися, здобути гідну освіту, щоб вони потім за чоловіка не чіплялися. Вони чудово навчалися і в школі, і у вишах. Я ними дуже пишалася, тільки далі все пішло вже не так, як би мені хотілося.

Я очікувала, що з їхнім заміжжям відбудуться зміни, але не настільки радикальні. Кожна з них встигла мене розчарувати потім, але молодша постаралася зробити це сильнішим за інших. І це після того виховання, що я дала їй!

Старша дочка одружилася з звичайним офісним працівником. Там навіть перспективи немає. Я їй  пояснювала, але вона взагалі нічого слухати не хотіла, каже, що кохає.

А толку їй від цього кохання? А потім буде плакатися, що працювати цілий рік доводиться, що на дитині треба економити і відпочивати буде раз на рік, у кращому випадку на березі Чорного моря в якомусь курортному селі.

Адже я дала їй усі карти в руки, пояснювала за кого заміж треба виходити і як визначити перспективного хлопця, де такі водяться і як з ними спілкуватися. А вона закохалася у звичайного хлопця, який по вісім годин за комп’ютером сидить.

Середня донька вирішила, що працювати – це не про неї, сім’я також їй не потрібна, а особливо діти. Уявила себе великою художницею та малює портрети.

Не сперечаюся, дуже добре заробляє, але скільки вона так малюватиме? А онуки колись?

Так і залишусь на старості одна, поки старша не запрацює на утримання дитини, а середня не вирішить, що сім’я — це обов’язково і вона повинна буде вийти заміж.

Але набагато сильніше мене засмутила молодша дочка, хоча спочатку я думала, що вона єдина, ким можна пишатися. Відразу після інституту вийшла заміж за солідного чоловіка на сім років старше. Він підприємець, громадський діяч, у вузьких колах досить відома людина.

Все, як я навчала, навіть перспектива на майбутнє є. Через рік після одруження появилась чудова донька, а через три роки ще одна. Мої перші онуки! Хто б міг подумати, що подарує їх мені наймолодша дочка насамперед.

Чоловік її забезпечує, подарунки дарує, дбає. Влітку вони на місяць привозять дівчат до мене та їдуть відпочивати за кордон. Ставила завжди молодшу за приклад іншим дочкам. Ось що, маму слухала!

Але в її житті не все виявилося так гладко. Вона приїхала до мене з доньками, щоб ми сходили до басейну. І я випадково почула як вона жаліється подрузі, що чоловік дуже погано відноситься до неї…

Я була засмучена. Але молодша дочка зізналася, що терпить чоловіка. Я була в такому дикому здивуванні, що навіть слова вимовити не дала. Я спитала її, чому вона терпить? Але донька сказала, що це єдиний мінус у ньому, у всьому іншому її чоловік – хороший батько і чоловік.

Але я не могла терпіти такого. Говорила їй, що терпіти це принизливо, що вона має зібрати речі і піти. Але молодша дочка лише заперечно мотала головою.

Не хоче слухати моїх порад, нехай тоді сама розбирається. І це моя дочка терпітиме це все… Скільки сил я вклала в їхнє виховання, скільки нервів і грошей, а вона ось так мені відплачуватиме.

Взагалі шкодую, що витратила стільки сил на дочок, жодна не виправдала моїх очікувань.

Автор: Оксана.