fbpx

Іноді навіть до сліз прикро, думки, що ж такого я зробила в минулому чи в цьому житті, чим завинила, що пізнати щастя особистих стосунків мені не дано

Я хоч і рада, що не вступила у стосунки чи шлюб, десь у ранньому віці, до 25 років.

Я за останні 2 роки сильно змінила погляди на багато чого, і людина, яку я вибрала б на тому рівні, зараз би 100% пішов від мене.

Але вже в старшому  віці, я розраховую зустріти людину, і не розумію, в чому проблема.

Як би нині це не звучало, але я працюю над глибокими внутрішніми конфліктами, працюю з спеціалістом, тож і з цього погляду начебто нічого не повинно заважати побудувати стосунки.

Не намагаюся здаватися правильною, а роблю це, бо цікаво.

Якщо в 22 роки я ще вірила, що «всі попереду, які мої роки», то в 27 ця впевненість повільно, але вірно випаровується.

Є також установка, що гідні чоловіки надовго в холостяках не засиджуються, і чим старше, тим складніше зустріти хорошого.

Чи вірите ви в долю?

Чи буває таке, що людині просто не доля бути у стосунках, і вона приречена бути самотньою?

Я розумію, самодостатність і таке інше, світ не крутиться навколо чоловіків і згодна з цим.

Думаю, кожна дівчина зрозуміє, що буває потреба здорових відносин, як би добре мені не було з собою.

Іноді навіть до сліз прикро, думки, що ж такого я зробила в минулому чи в цьому житті, чим завинила, що пізнати щастя особистих стосунків мені не дано.

Про те, що любов приходить, коли її не чекаєш, теж чула, але це не працює, бо я не щодня думаю про це, бувають періоди, коли мені зовсім не до них.

Про техніку загадування бажань і візуалізацій теж чула, і пробувала, все без толку.

Доля ніби сама не хоче, щоб саме ця сфера мого життя налагодилася нарешті.

Автор: Оксана

You cannot copy content of this page