fbpx

Ірина з Кирилом планують весілля. Гостей там набирається близько 200 чоловік, причому більша частина запрошених буде з боку нареченого. Тільки от проблема – платити за гостей ніхто не хоче

Ірина з Кирилом планують весілля в наступному році зіграти, вирішили влаштувати гуляння весною, але вже починають готуватися.

Гостей там набирається близько 200 чоловік, причому більша частина запрошених буде з боку нареченого. І за доброю традицією більшості весіль практично всіх цих людей бажає бачити на весіллі не наречений, а його батьки. Але вся сіль у тому, що оплачувати частування цих гостей батьки нареченого не мають наміру.

Тут варто уточнити, що пара вже давно живе у цивільному шлюбі, і у них вже фактично своя сім’я і свій бюджет. Батьки дівчини готові оплатити частування гостей з боку нареченої, а от батьки нареченого хочуть щоб син з бюджету своєї сім’ї оплатив обжираловку численної рідні, яку збираються кликати вони, а зовсім не їх син.

Дівчині і її батькам ця ситуація, звичайно, неприємна. Тому що якщо жених свої накопичення витратить на частування своєї рідні, то грошей на медовий місяць не залишиться. А висловити претензії йому дівчина чомусь боїться.

Тут, звичайно, ситуація складна. З одного боку не хочеться псувати відносини з майбутніми свекрами, але з іншого боку – важливо донести до чоловіка і його батьків, що їх поведінка дуже негарна. Гроші сина і майбутньої невістки – не їхні гроші, і вони не мають права розпоряджатися бюджетом молодої пари.

Сказати про це майбутньому чоловікові варто обов’язково, а він, у свою чергу, повинен донести це до своїх батьків. Всі знають приказку «хто платить, той і музику замовляє». Якщо батькам хочеться шикарно гульнути на весіллі дітей, замовити вертоліт, запросити 500 осіб і Філіпа Кіркорова – на здоров’я, тільки нехай виділяють на це свої гроші, а не розраховують на бюджет дітей, яким всі ці гості, може бути, взагалі не потрібні.

А ви як вважаєте, як правильно і достойно вийти з цієї ситуації і не пересваритися напередодні свята?

Фото ілюстративне з вільних джерел

You cannot copy content of this page