Йшов він після роботи до машини якось, а звідки не візьмись циганка підвернулася. Глянула на нього пронизливо так та й мовила, що не там він щастя своє шукає. Сказала і пішла собі далі. А він зупинився як укопаний і по лобі себе ляснув. Машину на стоянці біля банку свого залишив, а вранці в костюмчик простіше одягнувся і на роботу в автобусі поїхав

У хлопця одного все одружитися ніяк не виходило. Ну як хлопця – тридцятка вже мужику стукнула. І собою гарний, і робота хороша. Він вже й квартиру купити встиг, і котедж заміський побудувати. Куди господиню привести, є, загалом. Та де тільки її знайти?

Дівчата по клубам які зустрічаються, ті все більше на нього як на гаманець з ніжками дивляться. А дочки-племінниці партнерів по бізнесу вже розпещені до дідька. А йому, бач, звичайну дівчину хотілося. Щоб його любила, а не те що до нього на додачу йде. Так де ж таку дівчину знайти?

А тут йшов він після роботи до машини якось, а звідки не візьмись циганка підвернулася. Глянула на нього пронизливо так та й мовила, що не там він щастя своє шукає. Сказала і пішла собі далі. А він зупинився як укопаний і по лобі себе ляснув. Машину на стоянці біля банку свого залишив і на таксі додому повернувся. А вранці в костюмчик простіше одягнувся і на роботу в автобусі поїхав звичайному.

Та не у віконце дивився, а все по сторонам озирався. На предмет дівиці підходящої. Дівчата-то в автобусі були звичайно, але тільки жодна йому не сподобалася. Але він завзятий був і цілий місяць не здавався. Так в транспорті громадському на роботу і їздив. І ось влаштувався він біля вікна якось, а поруч з ним дівчина присіла, книжку дістала та й сидить собі читає. Мужик-то назву розгледіти не встиг, зауважив тільки, що автор Саган Франсуаза а не Донцова, наприклад. Ну і до дівчини скоса придивився. А вона і нічого, цілком собі миловидна така.

Ну він і зробив до неї подкат через книжку цю. Сказав, що мовляв, дівчат, які книги читають і не пригадає. Та ще книг паперові, а не якісь там електронні. А та й сміється, що коли хоче він, так вона йому дівчат таких, які читають факультет цілий філологічний показати може. А той і заявив їй нахабно, що впевнений вже, що з факультету всього іншої такої немає щоб за неї була кращою. Ну і телефончик у ній випросив, звичайно.

Так і стали вони зустрічатися. А дівчина витівниця виявилася. То в музей його поведе, то в консерваторію потягне. Він аж в клуб їй сходити запропонувати посоромився. А потім і подумав, що на краще воно. Там-то його впізнають обов’язково і брехня його старанно вибудувана враз розкриється.

Ось вже місяці три зустрічаються, пора начебто їй життя-буття своє показати. Ну він її в квартирку однокімнатну і повів, яку орендував спеціально. А потім і жити разом запропонував. Грошей-то він на господарство давав, звичайно. Але не так щоб багато. Звідки у мендежера молодшого деньжищи-то. Він брехав їй, що операціоністом працює звичайним. А в банках таким багато і не платять.

А та хоч би раз поскаржилася. З однієї тільки курки три страви готувати примудрялася. Їм курки тієї аж на тиждень цілий вистачало. Так рік і прожили. Він їй пропозицію і зробив. Каблучку купив з великим таким діамантом. А вона як побачила її, злякалася. Ледве заспокоїв, що і в кредит не вліз, і банк не довелося грабувати навіть. Збирав та й назбирав, загалом.

І як погодилася заміж за нього вийти, він телефон дістав, поговорив з кимось. Потім заявляє, поїхали в одне місце, кохана, мовляв. За руку взяв та з під’їзду і вивів. А там їх вже водій біля дорогої автівки чекає. Дівчина і сідати в неї не бажала, поки той не сказав, що сюрприз, мовляв, хоче їй зробити. І в особняк свій заміський повіз.

А там вже стіл на дві персони накритий і камін розтоплений. Тоді тільки в усьому їй і зізнався. І не прогадав мужик! Вже років зо три живуть, а вона анітрохи і не змінилася. Любить його, а гроші на вітер пускати так і не привчилася.

Фото ілюстративне з вільних джерел