Арсен ніколи не думав, що поїде працювати за кордон. Він виріс у маленькому містечку, де більшість людей обирали одну дорогу — працювати на заводі чи в полі, забезпечуючи родину.
Але складна ситуація змінила все. Завод, на якому працював Арсен, скоротив виробництво, а на нову роботу не було шансів.
Залишити родину і поїхати на заробітки в Польщу стало єдиним виходом. Оксана, його дружина, була не в захваті від цієї ідеї, але розуміла, що іншого шляху немає. Арсен пообіцяв їй, що швидко повернеться, і все буде добре.
Перші місяці за кордоном він часто телефонував додому, розповідав про свої успіхи. Оксана підтримувала його, хоча у її голосі було щось не те.
Спочатку Арсен думав, що це просто ностальгія, але з часом став помічати, що його дружина стала іншою. Вона зникла на довго у своїх думках, а її відповіді стали короткими і неприязними. Він запитував про дітей, про те, як вони живуть, але Оксана відмовчувалася, або говорила щоб він сам їм дзвонив і запитував.
Щоб не турбувати його додатково, вона почала приховувати деякі деталі з її життя, що ставало все більш помітним. Якщо раніше вона радісно розповідала про нові покупки чи зміни в домі, то тепер її мовчання ставало тягарем для Арсена. Якось він запитав:
— «Оксана, що з тобою? Ти не така, як була. Ми раніше могли годинами розмовляти…» Але на тому кінці була лише тиша. Оксана навіть не намагалася пояснити.
Кілька місяців по тому Арсен нарешті отримав довгоочікувану відпустку. Він повернувся додому, сповнений надій. Очікував побачити улюблену жінку, з якою провів стільки років, і дітей, які так швидко дорослішають. Але те, що він побачив, здивувало його більше за все, що сталося раніше.
Оксана змінилася. Її вигляд не був таким, як він пам’ятав. Вона стала дуже стрункою, з якимось новим виразом на обличчі, який він не міг зрозуміти. Вона не підбігла до нього, як раніше, не обняла його. Її погляд був холодним, майже байдужим.
— «Ти виглядаєш чудово», — сказав Арсен, хоча відчував, що щось не так.
Оксана відповіла лише слабким усміхом, і ця усмішка здавалася йому чужою.
— «Ти довго був відсутній», — сказала вона, не дивлячись йому в очі. — «Я встигла звикнути до життя без тебе».
Ці слова вразили Арсена, він не міг повірити. Як це «звикла до життя без нього»? Він почав переживати, що щось серйозне змінилося в їхніх стосунках, і що ці місяці розлуки стали справжнім випробуванням для Оксани.
Перші дні Арсен намагався повернути усе як було. Вони разом ходили в магазин, допомагали дітям з уроками, вечеряли за спільним столом, але всі ці зусилля виглядали марними. Оксана стала відчуженою, не відкривала душу, і навіть стосунки між ними втратила свою звичну теплоту.
У одну з таких ночей, коли Арсен не витримав і запитав: — «Що з тобою, Оксано? Що трапилося?»
Вона глибоко зітхнула, і її голос змінився. — «Ти не зрозумієш…»
— «Я не зрозумію?» — перепитав він. — «Ми з тобою все проходили разом, а ти навіть не можеш мені сказати, що тебе турбує?»
Оксана обернулась до нього і, після короткої паузи, вимовила:
— «Мені стало важко. І я не можу більше приховувати те, що відчуваю. Я змінилася. Ти змінився, Арсен. Я… я зустріла когось.»
Ці слова пронеслись як удар блискавки. Він не вірив своїм вухам.
— «Що?» — запитав він майже шепотом. — «Ти… зустріла когось?»
Оксана не могла дивитися йому в очі. Вона опустила погляд.
— «Це не так просто, як ти думаєш. Я не хотіла цього, але… так сталося. Я знайомилася з ним, коли ти був далеко. Він допомагав мені в тяжкі часи, коли я відчувала, що тебе немає поруч.»
Арсен сів на ліжко, і його розум поволі переробляв ці слова. Вона зустріла іншого. І не просто зустріла, а навіть почала з ним будувати щось нове, щось, чого не було між ними. Відчуття зради, яке охопило Арсена, було таким глибоким, що він не знав, що робити далі.
— «Ти любиш його?» — врешті-решт запитав він. Оксана мовчала, але її мовчання було відповіддю.
Наступні кілька днів були тяжкими. Арсен намагався зібрати свої думки, але нічого не виходило. Він не знав, чи хоче повернутися до життя, яке було до того, як поїхав працювати, чи залишити це минуле позаду.
Оксана намагалася виправдати свої дії, говорила, що все сталося через її самотність і потребу в підтримці, але це не могло змінити того, що трапилося.
І хоча у глибині душі Арсен розумів, що не може забути, він не міг вирішити, чи готовий дати їй ще один шанс. Але тепер він точно знав, що його життя не буде колишнім. Зміни, які сталися з ним, і зміни, які сталися з Оксаною, перевернули все.
З того часу Арсен почав нове життя, не знаючи, що буде з його родиною. Він залишився працювати за кордоном, щоб забезпечити дітей, але все більше почав замислюватися над тим, чи варто було залишити Оксану вдома, чи потрібно було бути з нею в ті важливі моменти. Та її таємниця залишалась незрозумілою для нього, і він не міг знайти правильного рішення.
Це була історія, яка залишила гіркий після смак, адже інколи навіть найкращі наміри можуть привести до непередбачуваних наслідків.
Автор: Галина Червона
