Христина завжди проходилась селом тримаючи голову високо та спину рівненько. Ні з ким вона не віталася, а старші жіночки тільки головами хитали та говорили: “Ох і дівка виросте з неї, ще покаже цирк всім з нею Катерина”. Однак Катерина не зважала на людські розмови. Для неї Христина їй була найкращою та найрозумнішою. Може через те що вони довго чекали її з чоловіком, цілих 12 років.
Дівчина добре вчилася в школі, та була красива на вроду. За нею заглядали не тільки хлопці однокласники але і хлопці з старших класів. То Христина ні на кого уваги не звертала, вона й не хотіла хлопця з села а мріяла про модного з міста. З подругами не гуляла бо їх у неї не було.
Дівчина вважала що з однолітками нема про що розмовляти. Після школи вона вступила без проблем до інституту у столиці.
Батьки Христини вихвалялися перед сусідами що їхня донька так легко поступила що вони нічого не платили. А сусідка Галя не трималась та сказала до Катерини: ” От пішла ваша Христина вчитися так ви вже їй більше і не побачите”. Та Катерина з чоловіком не вірили що донька може їх покинути і не приїхати.
А донька і справді одразу приїжджала, розповідала як у столиці гарно, як їй подобається навчання. А з особливістю вона розповідала про один предмет та Руслана Івановича який його вів. Жінка одразу нічого поганого та підозрілого в розповідях доньки не помічала. Аж допоки одного дня не пролунав дзвінок. В кінці розмови жінка представилася дружиною Руслана Івановича.
Вона сказала Катерині що якщо вони не приїдуть і не заберуть доньку додому, то вона їй повитягує все що мож, а не дасть осиротити двоє дітей, які у них з Русланом Івановичем є. П’ятнадцять хвилин Катерина приходила до тями а потім набрала Христину. Дівчина не стала виправдовуватись, а тільки підтвердила що вона справді закохана і нічого не може з собою вдіяти.
Декілька місяців вони зустрічалися, гуляли аж доти, Христина не зрозуміла що носить під серцем нове життя. Дізнавшись про це чоловік одразу відштовхнув дівчину і розповів що він одружений і в нього є своя сім’я та діти. Вона почала безперестанку плакати і спитала в матері, що їй робити. Катерина намагалася заспокоїти доньку і сказала що вона за декілька днів приїде до неї.
Та коли жінка приїхала до доньки в столицю та зайшла на квартиру, винаймала для неї то побачила вражаючу картину. В квартирі було брудно та не прибрано, всюди лежали розкидані речі а сама Христина лежала та дивилася в стелю. Мати підбігла до доньки і почала до неї говорити та не реагувала, навіть на неї не подивилася. Жінка дуже злякалася і викликала допомогу.
Медики які приїхали нічого втішного на жаль не сказали. А повезли Христину до закладу, де знаходились душевно хворі люди. Уже кілька місяців красуня Христина перебуває там.
От і виходить що були таки праві бабусі з села, які говорили, що не буде добра з самовпевненості та пихатості дівчини.
Автор: Нінель
