fbpx

Коли віддала свою доньку на виховання сторонній людині, я зрозуміла, як багато втратила. В ім’я чого я позбавила себе радості бачити, як росте і розвивається моя дитина

Я почала працювати у великій компанії і з першого дня мені приглянувся один із співробітників. На нього заглядалися багато, що не дивно: красивий, спортивний, успішний. Я ж працювала офіс-менеджером, і була молодша за нього на п’ять років. Він недавно розійшовся із дівчиною, мав потребу в увазі і несподівано для всіх звернув увагу на мене, а через три місяці ми одружилися.

Чоловік був дуже радий народженню дочки і просто сяяв від щастя, а мені не вистачало спілкування колективу і перебувати постійно одною вдома з дитиною мені не хотілося. Я теж люблю свою доньку, але я твердо вирішила, що коли їй виповниться рік, я вийду на роботу, а з дитиною буде нянька. Але ще треба було переконати в цьому чоловіка, який, як я і думала, буде категорично проти. Звичайно ж його підтримували і наші батьки, які вважали, що дитиною повинна займатися мама.

Я домоглася таки його згоди і вийшла на роботу, залишивши дочку на піклування няні. Ольга була в минулому вихователем дитсадка, і у неї було четверо онуків, що теж мені сподобалося, значить, досвід з дітьми у неї був не тільки на роботі. Дочка теж відразу звикла до няні і навіть прив’язалася до неї настільки, що цілі вихідні питала, коли прийде няня Оля. Я раділа, бо тепер могла бути спокійна за дитину і могла присвятити вільний час собі – записалася на фітнес і курси водіння.

Але ідилія закінчилася, коли Даші виповнилося три роки і ми всі разом зібралися у відпустку. Коли сказали про це доньці, думали, що зрадіє, а вона сказала, що без няні Олі вона нікуди не поїде. Брати з собою ще й Ольгу, на відпустку? Це вже перебір. Даша дізнавшись, що няня залишається, стала плакати. Чоловік відразу відреагував, як я і боялася, що дочка більше любить чужу жінку, ніж рідну матір і у всьому цьому винна я. Найприкріше було, коли чоловік сказав, що не очікував, що одружується на такій егоїстці, яка не буде любити його дітей.

З Ольгою розлучилися без образ, вона все зрозуміла, а мені стала допомагати моя мама, забираючи іноді Дашу до себе, щоб я відпочила, але дочка не відразу відвикла від няні, ще довго сумувала і плакала. Зараз займаючись з донькою різними іграми, ліпленням з пластиліну, я зрозуміла, як багато я втратила, коли віддала свою дитину сторонній людині. В ім’я чого я позбавляла себе радості бачити, як росте і розвивається моя дитина?

Фото pixabay.com

You cannot copy content of this page