fbpx

Коли я вийшла заміж, мама з вітчимом заборонили мені приводити чужу людину у нашу спільну квартиру. Зате, зараз у моїй кімнаті стоїть дитяче ліжечко і купа різних речей, чужих речей

Мама вийшла заміж 11 років тому. У вітчима в першому шлюбі залишилася дочка, їй тоді 14 років було. Паша залишив своє житло тій родині, повністю відмовившись від прав на квартиру, і переїхав до нас з мамою, в квартиру, яка залишилася нам у спадок від тата. З дочкою Паша не спілкувався – вона сама не хотіла бачити батька. Він платив аліменти, на цьому вся його участь в житті Христини закінчувалася.

Не скажу, що у нас з Пашею були хороші відносини і я до нього причепилася, як до рідного. Не кричав, не намагався виховувати – і то добре. Та й виховувати мене, 16-річну, запізно було.

Прожила я з ними три роки, потім заміж вийшла і народила дитину. З’їхати мені довелося – мені не дозволили привести чоловіка додому: мама і Паша відмовилися жити під одним дахом зі сторонньою людиною.

У чоловіка з моєю мамою відносини не склалися з самого початку. Паші було плювати, хто мій супутник життя, тому він не ліз. З онуком мама допомагала, не відмовлялася посидіти. Точніше – раніше допомагала. Нещодавно я їй зателефонувала і попросила забрати Тимофія з садка, на що почула, що вона не може – сидить з онукою Паші.

Я відразу згадала, що у вітчима десь була дочка. Значить, вона народила, звідти і внучка. Я проковтнула відмову. Але вона виявилася не єдиною. Тоді у мене закралися підозри і я поїхала їх перевіряти, без попередження.

Вдома нікого не було. У моїй кімнаті стояло дитяче ліжечко, всюди висів ляльковий одяг. А ковдра на моєму ліжку була зім’ята. Я зателефонувала мамі, дізнатися, що це за взагалі таке.

– Христина живе з нами. Їй Паша запропонував, з мого схвалення. У неї зараз важкий період в житті, вона залишилася одна у важкій ситуації, – мама зволила порозумітися і тут же напала: – Тебе не вчили, що дзвонити треба, якщо ти зібралася в гості?

Ось так: я – і в гості. У свою квартиру. В гості. Мало того, що поки ми з чоловіком моталися по орендованих квартирах, на моїй території жив мамин чоловік, так зараз, коли ми платимо іпотеку, Паша приволік свою дочку і внучку на чужу територію? Нормальний розклад: я, при наявності власної частини нерухомості, повинна працювати на банк, а Паша з Христиною будуть жити собі на всьому готовому і в вус не дути?

Я була зла. А мама додала оливи: коли вони повернулися, вона сказала Христині йти в її кімнату і закритися там, а мене потягла розмовляти про мою неприйнятну поведінку. Шоку не було меж.

– Поки Христина буде жити тут. Це не обговорюється.

Я запитала про квартиру, яку Паша колись залишив своїй колишній сім’ї.

– Це тебе не стосується, – заткнула мене мама.

Я обурилася: це б мене не стосувалося, якби в моїй кімнаті не жила дівчина з дитиною! Ми з мамою посварилися, досить сильно. Я поставила її перед фактом, що Христина повинна з’їхати, інакше я припишу чоловіка і ми заїдемо в квартиру. Мама відповіла, що тоді вона взагалі відпише свою половину квартири Паші, і що в моїх інтересах заспокоїтися і поставитися до того, що відбувається без емоцій.

Дорогою додому я подзвонила Паші. Він взагалі заявив, що це не моя справа, хто і де живе, додавши, що приводить до себе додому того, кого хоче.

Чоловік каже відпустити ситуацію: житло у нас є, дитині скоро в школу, все добре буде. Типу, оплату комуналки з нас не вимагають – і то добре. А мене прямо бісить, що чужу людину моя мама впустила, навіть дозволу не спитавши, а її рідна дочка платить іпотеку.

У мами вистачило совісті зателефонувати і дізнатися на рахунок зустрічі з онуком. Я, в своєму стані, відмовила, запропонувавши їй провести час в компанії Пашиної внучки. Вона обізвала і сказала, що чекатиме вибачень. Тобто, я ще й вибачитися повинна! За що? За те, що вона одноосібно розпоряджається нашим спільним майном? За те, що в моїй кімнаті живе дочка вітчима?

Почала замислюватися про розмін. Після дзвінка цієї Христини. Вона мені повідомила, що готова з’їхати, раз мене її присутність в квартирі дратує, типу, вона не хоче ставати причиною конфліктів в нашій родині. Мені здається, що вона лукавить. Що не така проста, якою хоче здаватися. Звідки ж пішла мамина думка відписати її частку Паші? Христина того і чекає!

Що робити в подібній ситуації – не знаю. Те, що відбувається мені не подобається. Я впевнена, що Паша змовився з дочкою, спеціально її притягнувши в нашу з мамою квартиру, і вони хочуть обдурити маму. Як її вберегти? І підстрахуватися?

Розмін? І поділити гроші так, щоб мама купила собі однокімнатну? Або нахабно заїхати на свою половину, щоб вижити цю Христину і поставити Пашу на місце?

Фото ілюстративне з вільних джерел

You cannot copy content of this page