Юля одразу після закінчення коледжу поїхала в Німеччину на роботу.
Вакансія була хороша, прибирання в готелі 8 годин на день, житло та харчування безкоштовне.
Кордон перетнула швидко, та й дорога їй далась досить легко.
Приїхала на місце, розклала речі, і оглянула готель.
Він був величезний, красивий і білосніжний.
Великі колони, на яких стояли античні боги, дерев’яні перила, мармурові сходи.
Відкривши рота, розгулювала у свій вихідний.
Наступного дня приступила до роботи, номери в готелі просторі, є де прибиратись.
В ході подій познайомилась з іншими дівчатками, їй подобалося те, що там багато молоді.
Всі гості у більшості випадків були ввічливі, та привітні.
От тільки з головною по прибиранні ніяк не могла найти спільної мови.
Та завжди чіплялась до неї на рівному місці.
То не так ліжко застелила, не так у ванній прибрала, і всі чайові собі в кишеню забирала.
Юля зрозуміла, що так діла не буде.
Вирішила поговорити з жінкою.
Спокійним голосом запитала, чому таке ставлення.
І відповідь справді здивувала.
Бо дівчина- українка подобалась багатьом відвідувачам, їй допомагали нести щось важке, і залишали класні чайові, тай у колектив влилася швидко.
Керуюча не хотіла, щоб їй було добре на роботі тому і заважала постійно.
Через якийсь час все змінилося.
Керуюча звикла до нової працівниці, дівчина зі спокійною душею працювала, аж до повернення додому.
Але як дивно буває, людина не любить іншу через своє упередження і заздрість.
А у вас були такі ситуації?
Історію написала, Люсія спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
Світлина, Олександри. 2023 р. Прогулянка.
