fbpx

Мали щастя за кордоном та не мали на Вінниччині. Одного вечора все стало ясно, в мами від правди аж серце переколотило. Донька сказала, що вони все-таки хочуть завести дитину. Чужих дітей вони не хочуть

Мали щастя закордоном та не мали на Вінниччині..

Соломія щовечора дзвонила матері з Чехії. Вона поїхала туди на навчання за програмою обміну. І одного вечора вона призналася, що познайомилася з хорошим хлопцем і він її кличе заміж. Мати одразу насторожилась, бо вона чесно не дуже хотіла мати зятя -іноземця. Недовіряла вона їм через свій недобрий досвід.

Однак Соломія заспокоїла маму і сказала, що то наш, українець. Тоді мати спитала дівчину, чи вона чесно розповіла хлопцеві про себе? Соломія сказала що так, що він погодився взяти її і такою. Коли дівчина закінчувала школу, то одного разу її раптово стало недобре, а обстеження показало те, що дівчина не зможе бути матір’ю.

Тож жінка дуже зраділа, коли донька розповіла їй, що Тарас, так звали його, прийняв правду і все одно хотів одружитися з її донькою.

Та все одно в думці жінки, була така недовіра: А чи надовго його вистачить? А час усе показав. Від їхнього весілля минуло майже шість років.

Вони залишилися обоє жити в Чехії. Їхні розмови з матір’ю, з кожним днем ставали коротшими та сумнішими. Але через деякий час, Соломія заявила матері, що вони приїжджають в Україну. Одразу після їхнього приїзду жінка відчула, що донька з зятем якісь дивні.

Та одного вечора все стало ясно, а в жінки від правди аж серце переколотило. Донька сказала, що вони все-таки хочуть завести дитину. Чужих дітей вони не хочуть, штучним методом також і воно дорого. А спеціалісти там, порекомендували інший варіант. Що дитину їм може привести у світ інша людина.

Так через дев’ять місяців у них появилася Ангелінка, довгождана донечка Тараса та Соломії. Вони повернулися назад в Україну. Повернулися жити у своє рідне село, що на Вінниччині.

Так минуло вже відтоді сім років. Ангелінка вже пішла до школи в перший клас. І все було б чудово якби, не раптова недуга матері Соломії. Вона швидко згасла.

Ангелінка росла доброю дівчинкою.

Автор: Нінелія

You cannot copy content of this page