В той час коли інші жінки з нетерпінням чекають своїх чоловіків з заробітків додому, то Мар’яна зовсім навпаки, вона би воліла що він взагалі вже не приїжджав. І ось у чому причина. Ні, в жінки немає ніякого іншого на стороні. Просто Мар’яна вже звикла жити сама, встановлювати свої порядки та правила в домі.
А коли приїжджає Богдан, і все розкидає по хаті, то жінка дуже дратується. І навіть теплі слова та обнімання чоловіку не допомагають.
І цим самим вона вкотре розуміє, що даремно вийшла заміж за Богдана. Але коли чоловік знову їде за кордон, то проходить тиждень другий і Мар’яна вже сумує за Богданом.
І чому в неї все так відбувається, вона спробувала пояснити. Але все по порядку, одружилися вони, та не хотіли жити разом з батьками хотіла зробити на власне житло.
Тож Богдан поїхав за кордон заробляти грошей, а Мар’яна теж якось заробляла в Україні. Всі гроші, які чоловік висилав жінка не тринькала а складала в коробочку та підшукувала вигідний варіант житла.
Богдана не було рік вдома, він приїхав, але заробив не дуже багато грошей. Побув не цілих два місяці і знову поїхав. А Мар’яна невдовзі дізналася що знаходиться при надії. Ну з одного боку це радість, але з іншого і витрати.
Богдан втішився цій новині, адже він уже був упевненіший, що Мар’яна йому не зраджуватиме. Але дальше так складалося, що всі наступні приїзди чоловіка додому закінчувались появою дітей.
І тепер коли Богдан має вчетверте повернутися додому, то Мар’яна вже боїться та не хоче повернення чоловіка, вже й так троє дітей “здіймають дах” з хати.
І ще коли приїжджає чоловік додому, то він хоче абсолютної тиші. Але ж діти ще малі і вони звісно не розуміють що потрібно бути тихіше, Богдан злиться а винуватою завжди залишається Мар’яна.
Вона тільки й тим займається, коли чоловік вдома що “притишкує” на дітей і слідкує щоб ніхто батька не вчепив поки він спить.
А старший син якому 11 років, як тільки чує від матері що батько має приїхати, вже починає сумувати та ходити без настрою.
Мар’яна намагалася поговорити з Богданом перед його приїздом, щоб він добріше та ласкавіше поводився з дітьми, та де там. Чоловік дальше стоїть на своєму, що жінка погано виховує дітей і вони просто неслухняні.
І так получається що за ці роки Богдан став чужим для Мар’яни, а для дітей ще чужішим. Ні жінка, ні діти особливо його вже не чекають. Адже вони знають що приїде тато і буде весь час бурчати та сваритися.
-Мамо, ми не хочемо, щоб тато повертався. Він вічно бурмотить. Ми ж не здіймаємося “дах з хати”, ми граємось так, правда.
Мар’яна не знає чи варто казати чоловікові, щоб він вже ті заробітки лишив.
Чи є шанс зберегти їм їхню родину, справді так получається що їм вже без Богдана набагато краще.
Любі читачі, а яка ваша думка з цього приводу? Пишіть нам.
Галина Червона
