Одного ранку я прокинулася і вирішила, що це моє життя і я буду робити так, як хочу. І, незважаючи на те, що скажуть інші.
Мені 23 роки, чоловікові 54 (так, це не друкарська помилка).
Ми познайомилися на роботі, він був начальником відділу, в якому я була стажером. Нам доводилося часто спілкуватися по роботі поза офісом, але завжди з колегами, наодинці жодного разу.
Жодних натяків, на якісь відносини не було, не було — адже він ровесник моїх батьків.
У процесі спілкування я дізналася, що він ріс у бідній сім’ї, і з цієї причини вирішив, що не заводитиме сім’ю, поки не матиме можливості забезпечити собі та сім’ї хороше життя.
Роки йшли, він багато працював, а бажання завести сім’ю ставало все менше, а потім взагалі вирішив жити на своє задоволення.
Довго писати не хочу, скажу лише, що самі того не чекаючи, закохалися. І він, і я усвідомлювали величезну різницю у віці, навіть переставали спілкуватися, але це не допомогло.
Почали зустрічатися. Знаючи його ставлення до сімейного життя, я ставилася до цього як до простих відносин. Серйозних стосунків у мене ніколи не було…
Дивні стосунки скажете ви? Але я була щасливою. Ми щодня ходили на побачення, могли всю ніч кататися нічним містом, годинами говорити по телефону.
А коли я відчула, що починаю по-справжньому закохуватись, я вирішила закінчити все, щоб потім не було погано, але не могла наважитися.
Він, у свою чергу, прийшов одного дня до мене, зробивши мені пропозицію. Сказав, що я увійшла до його життя і вперше за 52 роки у нього з’явилося бажання створити сім’ю.
Мені хотілось радіти але думки йшли інші. «А що люди скажуть? А що скажуть батьки? Ці думки не давали мені спокою. Я взяла час подумати, на це пішов тиждень.
Одного ранку я прокинулася і вирішила, що це моє життя і я буду робити так, як хочу.
І, незважаючи на те, що скажуть інші. Ми одружилися.
Через півроку ми вирішили піти з роботи і відкрити свою справу, спільними зусиллями у нас все вийшло, а ще за кілька місяців я дізналась, що у нас буде дитина.
Він радів дуже, у прямому розумінні, носив на руках, дарував подарунки.
Його мама сказала мені: «Дякую, що зробила мого сина щасливим«. У нас появився синочок, мій чоловік увесь свій вільний час проводить з ним.
Скажу чесно, різниця у віці помітна лише в цифрах. У всьому іншому, я бачу тільки кохану людину.
Я в жодному разі не закликаю нікого слідувати за мною, просто я дійшла до того часу, коли можу з гордістю заявити, що абсолютно щаслива, не соромлячись нічого. Я хочу побажати всім величезного щастя.
Автор:Оксана
Світлина: Лесі.
