Сказати, що я була приголомшена не сказати нічого.
Ми прожили у шлюбі три роки, але жодного разу одне перед одним ми не виконували подружній обовязок. Чоловік завжди казав, що у нього з цим проблеми, що він не спроможний просто. Комусь скажи то не повірять і засміють, що після скількох років подружнього життя я повернулася в батьківський дім такою ж “чистою”, як і пішла з нього.
Але розлучитися з ним я не могла, не могла повернутися до батьків з клеймом і соромом. Не могла від нього піти.
Я не могла, а він дуже навіть зміг. Просто в один день відчув себе царем, бо виграв в лотерею 500 тисяч гривень. Прийшов до дому і прямо з порогу сказав аби я збирала речі. Ймовірно, злякався, що я буду претендувати на частину грошей, ну чи, можливо, відчув, що тепер він може все.
Він вимагав розлучення. І всі ці три роки, виявляється, у нього була інша, як він назвав її “нова кохана жінка”. Жінка, яка незабаром подарує йому сина.
У мене просто немає слів, тільки німі сльози. Сьогодні я покинули його квартиру з однією валізою речей, а завтра маю почати нове життя. Ще не знаю як, але точно маю його почати.
