Зовсім нещодавно мені вдалося придбати власне житло. Дуже вже набридло мотатися по орендованих квартирах. А оскільки пари десятків тисяч доларів у мене не завалялося в кишені, тому, я як всі – взяв іпотеку на півжиття. Дружини і дітей у мене поки немає, тому можу собі дозволити віддавати більшу частину зарплати в рахунок погашення іпотеки.
До цього моменту пристойна сума йшла на те, щоб оплачувати молодшій сестрі навчання в університеті, плюс давав їй на кишенькові витрати. Всі ці витрати були виключно моїм бажанням і рішенням просто допомогти батькам. Тривало це протягом трьох років. І ось вчора, зібравши всіх за святковим столом, я повідомив батькам і сестрі, що тепер забезпечений житлом, справа залишилася за малим – закрити кредит.
Попередив і про те, що не зможу більше оплачувати навчання сестри, так як гроші будуть йти на конкретну ціль. Знаєте що сталося? Скандал. Знаєте чому? А от: « – А як же ми на відпочинок поїдемо? Гроші тепер за навчання віддавати доведеться. Міг би і раніше попередити, ми б і не робили закордонні паспорти. Дуже егоїстичний вчинок» заявили мені батьки.
« – Молодець. Ти тепер будеш у своїй квартирі жити, а мені ще скільки з батьками в двокімнатній тулитися? І ти тільки навчання не зможеш оплачувати чи я і без телефону нового залишилася? Молодець, братику, дуже прекрасні новини» – додала сестра.
Але ж мене ніхто у відпустку з собою не кликав, ніхто особливо і не питав про мої плани. Тільки вчора зрозумів, що і дзвонили родичі в той момент, коли грошей потрібно було попросити або дізнатися, чи заплатив я за півріччя.
Я навіть не ображаюся, просто не розумію, чим заслужив таке ставлення.
Фото ілюстративне спеціально для Особлива
