Донька Оксани була одружена вже шість років. А її чоловік тільки думаю як заробити гроші, де знайти ще підробіток. Адже Оля зараз знаходиться при надії і чекає на їхнього первістка. Оксана з чоловіком та зі своїми сватами купили молодим квартиру в новому будинку.
Вони думали нехай молоді живуть окремо, так більше буде між ними любові та взаєморозуміння. Однак, останнім часом Оля часто приходить до матері та жаліється на чоловіка, який весь час всім незадоволений, що вона робить. Оля взагалі майже грошей не просить у чоловіка, останній раз попросила щоб піти підстригтися. Та той відповів, нащо тратитись адже його мама стриже.
Так свекруха Олі справді працює в перукарні, але вона вже жінка старших років, і стрижки у неї теж з 90-их. Олі хочеться нормальної, молодіжної стрижки. Ще що турбує молоду дружину, це те що чоловік порівнює з його мамою.
Оксана вислухала доньку, потім декілька хвилин подумала і дала її пораду. Оля подякувала матері та повернулася додому.
Не було доньки в Оксани декілька днів, але жінка знала що це так треба, потрібен певний час, щоб все получилося.
І справді через два тижні нарешті приходить Оля до матері з новою зачіскою. Оксана приготувала чай, вийняла шарлотку з печі і сказала до доньки щоб вона розповідала.
Оля і почала розповідати, як вона гуляючи, відчула себе недобре, прийшла додому та прилягла. Та так заснула, що аж прийшов час і чоловік повернувся з роботи.
Коли він побачив що вечеря не готова і не стоїть на столі, то дуже розізлився. Але Оля яка прокинулася, і замість слів:
“Кохана, як ти почуваєшся?” почула тільки лайливі слова та докори не витримала і вже чоловікові випалила весь мій монолог, який її підказала мати.
Вона сказала до чоловіка, який знову прирівняв її зі своєю мамою, яка постійно все встигала і ніколи такого не було, щоб батько прийшов додому а вечері не було. Що її батько ніколи не приходив додому і ніколи не робив зауваження її матері щодо їжі.
-Моя мама все встигала, і вечеря нас гаряча чекала, і в хаті чисто, не то що у тебе, жінко моя. Ні їди, ні чистоти, ні уваги. Та скільки можна бути такою незграбною?
“Він міг і вчорашню їду підігріту їсти і нічого не говорити. А заробляв він у три рази більше ніж ти, він сам все в домі міг відремонтувати, на відміну від тебе, а коли мати погано себе почувала, то взагалі всю домашню роботу робив сам”- Оля тільки набирала в своїй розповіді обертів.
Дальше вона розповіла чоловікові, що не хоче більше його тих пару купюр, яких він їй дає, і думає що вона на них має все купити.
А наостанок Оля підсумувала свій монолог: ” Якщо ми будемо мінятись своїми батьками, то ти аж ніяк не виграєш”. Оксана вислухала доньку і раділа з того, і надіялась, що після слів доньки її зять змінить до неї своє ставлення.
Віра Лісова
