Я виховувала сина сама, і, звісно ж, дуже переживала, коли він вирішив одружитися. Тим більше, що його вибір мене вкрай здивував. Вона, моя невістка, зовсім не підходила йому! Та й взагалі, що це за модний тренд — вийти заміж за дівчину, якій 20, а йому вже 35.
Але розпочну спочатку.
Мій син, Олексій, — серйозний, зібраний чоловік, вчений, він навіть аспірантуру не кинув, коли закохався. Зовсім інша справа — Валерія, його обраниця. Я ще досі не розумію, чому він вибрав її, а не якусь іншого рівня даму, з якою можна було б поговорити про бізнес. Це ж навіть було б корисно для його кар’єри!
Олексій познайомив нас із Валерією на святі, яке ми святкували в честь його успіхів у науці (ну, ми ж мами, завжди хвилюємося за своїх дітей). Моя невістка, виглядала тоді, як відшліфований діамант: всі ці салонні укладки, глянсові губи, вульгарно великі серйозні серйозні кольє, схожі на кольца царської родини… а ось і мій син — у своїй звичайній біло-сірій футболці і джинсах. Вони були схожі, як хліб і масло.
Тільки хліб виглядав старомодно, а масло — сучасно. Та я вирішила не робити зауважень, щоб не виглядати старомодною.
Перша розмова з Валерією залишила в мене нейтральне враження. Здається, вона була здивована тим, що я просто запитала: “Як тобі наш місто?” Вона відповіла:
— О, дуже красиве. Я тут лише пару разів була, але вже записалась на курси макіяжу, манікюру і нові процедури для шкіри. Думаю, що мені тут сподобається.
Я злегка отетеріла. Ну, скажу чесно, мені навіть захотілося втекти в сусідню кімнату. Але ж я мама, так що намагалася бути витриманою.
Далі Олексій і Валерія почали зустрічатися, і я почала зауважувати, що моя невістка зовсім не цікавиться чимось, окрім косметичних процедур і шопінгу. Тобто, коли Олексій годинами розповідав їй про якісь дослідження, вона або замріяно дивилась у вікно, або тихо перебирала свої нігті.
Я вже не могла терпіти це. Я намагалася йому пояснити, що їй це не цікаво. Ну, наприклад, я ж жінка, я ж розумію! Але він, як завжди, відмахувався, мовляв, вона молода і ще не зрозуміла, чим насправді варто займатися в житті.
Коли Олексій запросив мене на їхнє весілля, я була впевнена, що це лише тимчасова дурість. Але весілля стало реальністю, і ми зібралися в ресторан, де відбулася ця велика подія. А далі почалося найцікавіше.
Моя невістка на кожному кроці смикала мого сина за рукав, питаючи, чи він забув замовити нові туфлі, або чи не хоче він купити їй ще одну сумку.
Олексій, наче й не помітив цього, тільки казав:
“Ти ж хотіла, ти замовляй, я вже можу заплатити”
Вже на самому святі я зрозуміла, що не варто було навіть намагатися знайти з нею спільну мову. Я вирішила спостерігати за їхніми стосунками з боку і зробити свої висновки.
Отже, на весіллі я зрозуміла, що вона взагалі не знала, як поводитися з людьми.
Вона посміхалася, ніби кожен її рух — це інстаграмна фотосесія. Я вже почала думати, що їй доведеться дати декілька уроків етикету.
Коли вона заходила до вбиральні, усі чекали її як на виступ. Рівно через двадцять хвилин — виглядала як модель. Я сміялася, коли подумала про це.
Всі весільні гроші йшли тільки на її салони краси та процедури. Це просто смішно
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
