fbpx

Моя подруга спеціально підлаштувала наш похід в бар, щоб витягнути мене з дому. А сама під шумок втекла, і прямо до мого дорогоцінного чоловіка!

Моя подруга – чудова людина. Вона дуже чуйна і уважна. А ще вона дуже добре вміє зберігати секрети. Як, власне, і створювати ці самі секрети.

Вона вхожа в нашу сім’ю і знає про всі проблеми в наших з чоловіком стосунках, так скажемо, не з чуток. Не можна сказати, що ми жити не можемо без скандалів й інтриг. Все як у всіх, сваримося, миримося.

Але нещодавно я дізналася, що не такі вже у нас «середньостатистичні» відносини.

– Кать, а давай сьогодні сходимо куди-небудь, – зателефонувала мені подруга. – Субота все-таки, завтра вихідний, а ми так давно з тобою ніде не відпочивали.

– А давай, – погодилася я, після недовгих роздумів. Сашка все одно сьогодні піде до друзів. У них щосуботи «чисто чоловічі посиденьки, куди Вам, бабам, вхід закритий». А я вічно вдома одна сиджу! Що я не людина чи що? – досить таки швидко заспокоїла я свою совість і вмовила себе.

Чоловіка я все-таки вирішила попередити заздалегідь:

– Саш, ми з Анькою сходимо сьогодні куди-небудь ввечері, посидимо, поговоримо, – повідомила я чоловікові.

Я була впевнена, що зараз почую щось типу: «Які ще посиденьки! Мужиків будете там шукати?»

Ну, або що там чоловіки зазвичай люблять говорити своїм дружинам, що збираються зустрітися з подругами?

– Звичайно, сходи, щось ти засиділася вдома, тобі потрібно розвіятися, – спростував всі мої уявлення про чоловіків мій благовірний.

Прийшли ми значить з Анею в бар. Заклад виявилося досить таки не поганим, приємна музика, хороше обслуговування, відвідувачі теж, начебто, пристойні.

Тільки на місці я дізналася, що ми будемо не одні. Там нас вже чекали колеги подружки.

Я швидко з усіма познайомилася. Як Ви розумієте, без випивки не обійшлося. І вже через годину я підкорювала місцевий танцпол в компанії Аніних колег. А ось те, що Ані з нами вже немає, я якось і не помітила.

Виявилося, що моя подруга спеціально підлаштувала наш похід в бар, щоб витягнути мене з дому. А сама під шумок втекла, і прямо до мого дорогоцінного чоловіка!

Як з’ясувалося і цих його «чисто чоловічих посиденьок» не існувало. А бігав він до моєї подруги! А ця “подруга”, після того, як все розкрилося, навіть вибачатися не намагалася. “Люблю, – говорить – я його. Нічого не можу з собою зробити!”

You cannot copy content of this page