З самого свого повноліття я мріяла подорожувати. Як відвідаю Ейфелеву вежу у Парижі, покатаюсь на гондолі у протоці Венеції чи скуштую знамениту італійську піцу у якомусь затишному містечку в Італії.
Та реальне життя розставило свої пріоритети.
Вийшла заміж, невдовзі появився малюк, як кажуть пелюшки та недоспані ночі.
Так термін дії мого першого паспорта підійшов до кінця.
Коли син підріс, я поновивши паспорт, знову почала мріяти щоб хоч кудись поїхати. Хоча б в найближчу з країн.
Проте невдовзі вияснилось, при черговому огляді, що у сина проблеми з розвитком.
Та потрібно було поїхати в столицю, щоб зробити певний огляд та аналізи.
Так мій чоловік поїхав швидше за кордон, щоб заробити грошей.
Лишилася я одна з дитиною вдома та новесеньким паспортом, без єдиної відмітки в ньому.
Тільки з сином починало все налагоджуватися, як з чоловіком навпаки стосунки погіршились, що невдовзі призвели до розлучення.
Так я знову залишилась одна дитиною та вже не мала часу на мрії про подорож по Європі.
А я навпаки, мені потрібно було думати, як заробити гроші на прожиття в Україні.
Так і термін дії поновлено закордонного паспорта закінчився.
Я знову поновила та вже точно думала на цей раз, мені получиться вже десь поїхати.
Що зможу залишити сина на бабусю. Та так склалося, що мами раптово не стало і знову змушена була залишитись з батьком і сином.
Так тепер сиджу, тримаючи в руках свій порожній паспорт без жодної печатки та думаю:
“Скільки грошей потратила на його оформлення та поновлення, а світу так і не побачила”..
Автор: Нінель
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
