У Віри Сергіївни двоє дітей: старша дочка і молодший син. Дочкі вже 36 років, вона давно заміжня, живуть з чоловіком у великому місті, нещодавно поміняли однокімнатну квартиру чоловіка на двушку з доплатою, а молодший син Віри, 30-ти річний Ілля живе в тому ж містечку, що і його мама.
– 10 років тому, коли чоловіка мого не стало, – каже Віра Сергіївна, – я взяла квартиру в іпотеку. Гроші на перший внесок чоловік заробив, я теж працювала тоді, отримувала добре, ну і подумала: щоб кожному з дітей квартира була в спадок.
Віра Сергіївна розрахувала: 15 років іпотека, 10 років вона буде платити з зарплати, а потім, як вийде на пенсію, Ілля вже стане на ноги і буде сам виплачувати: квартира-то передбачалася йому, як одружиться. І ось, 4 роки тому Ілля одружився з Валерією.
– Я не приставала до них до пори, – говорить Віра Сергіївна, – жити в квартиру пустила, ремонт вони там зробили. Потім внучка народилася, а Лєра в декреті сиділа. Але недавно і невістка вийшла на роботу, і мене з мого місця «попросили». Пенсія – не велика, а ще 5 років платити за квартиру треба. Я до Іллі: живете, мовляв, допомагайте гасити іпотеку.
Син спочатку погодився було, а потім і прийшов до мами на розмову.
– Переоформляй квартиру на нас з дружиною, – сказав мамі Ілля, – тоді ми не проти того, щоб взяти на себе ці зобов’язання.
– Ну дурний же, – роздратовано каже Віра Сергіївна, – Лєра наспівала йому, а він і радий старатися. З чого я її переоформляти буду? Я за неї гроші платила, а розлучаться вони, так половина моїх грошей піде до чужої жінки?
Мати постаралася пояснити синові, що в разі, якщо квартира залишиться на ній, то він же і буде у виграші: потім у спадок все і отримає цілком, без загрози розділу при розлученні. Роздратувалася Валерія.
– Отакої, – сказала вона чоловікові і його мамі, – ми зараз будемо виділяти з сімейного бюджету гроші, щоб платити за квартиру. Я, між іншим, теж заробляю, значить там і мій внесок буде, а якщо щось трапиться, так я ж ще й без усього залишуся? Так не піде.
Ілля встав на бік Валерії, чим образив свою маму, яка вважає, що і перший внесок був її, і 10 років вона платила за квартиру сама не для того, щоб віддати власність добровільно в чужі руки.
– Так уявляєш, що вони зробили, – обурюється Віра Сергіївна, – вони розлучилися! По суду розлучилися, та ще й аліменти на дочку Валерія отримує офіційно.
Ні, молоді як і раніше живуть разом в тій самій квартирі, за яку платять тепер іпотеку і яка оформлена на Віру Сергіївну, але невістка після розлучення взяла квартиру в іпотеку тепер ще й на себе.
Грошима допомогли свати, так що щомісячний платіж можна порівняти з тим, що перераховує в банк за мамину іпотеку син Віри Сергіївни.
– Другу квартиру вони здали, – каже Віра Сергіївна, – так що на квартиру йдуть гроші орендарів, але саме розлучення! Це ж треба, яка хитра і продумана невістка виявилася. Зганьбилася, розлучилася, щоб квартирку у суді потім не ділити. Значить, думає про розлучення, заздалегідь готується. Ну і як я можу до неї тепер по-доброму ставитися?
Якби Вірі Сергіївні хтось сказав, що Лєра вчинила точно так. як і вона сама, що думає вона рівно про те ж саме, про що думає і сама Віра, вона напевно здивувалася б. Як вважаєте, молоді вчинили мудро чи ні? Це хитрість Валерії чи всього лише хід у відповідь на «мудрість» Віри Сергіївни?
