Настала та довгоочікувана радісна мить, Василина дізналася, що у неї буде немовля. Вона з чоловіком не знала як і дякувати Івану, адже завдяки йому їх мрія стати батьками змогла здійснитися. Але не все склалося, як жінка уявляла

Василина була знайома з Іваном з самого дитинства. Вона завжди його вважала кращим другом і навіть в якійсь мірі братиком, якого у неї ніколи не було. Вона могла розповісти будь-який секрет і поділитися з другом будь-яким питанням, про яке навіть ніколи б не сказала ні мамі ні сестрі. Багато друзів бачили з боку, що Іван закоханий у Василину, але вона лише сміялася і не вірила в їх домисли.

Минув час друзі виросли і їх життя розвело в різні боки: батьки дівчини переїхали в інше місто і забрали її з собою, а Івана призвали в армію і він поїхав служити на флот. Хлопець відслужив належний строк і пішов на контракт.

Минуло 7 років з моменту останньої зустрічі друзів. Василина закінчила інститут і вийшла заміж за одногрупника Миколу. Іван приїхав в місто по роботі і випадково зустрівся з Василиною. Друзі стали спілкуватися як раніше. Чоловік дівчини спочатку ревнував її до Івана, але коли зрозумів, що вони дійсно просто друзі, то заспокоївся.

Подружжя ніяк не могли стати батьками. Пройшли всі дослідження і здавши аналізи вердикт лікарів був поганим: Микола не може мати дітей. Василина не знала, що їй робити: вона хотіла свого малюка, але скористатися послугами донора теж було страшно.

Василина поділилася переживаннями з Іваном і той запропонував свою допомогу. Дівчина спочатку розгубилася і відмовилася, але прийшла додому і все обговоривши з чоловіком, все таки зважилася. Процедура пройшла добре і Василина чекала малюка.

Помітивши як Іван допомагає своїй вагітній подрузі чоловік став знову ревнувати дружину до нього. Адже що тільки б не знадобилося Василині, він тут же все робив. Навіть в пологовий будинок Василину привіз Іван тому, що Микола був напідпитку.

Народився здоровий хлопчик, але чоловік був холодний до нього, а ось Іван тільки і обдаровував малюка всякими подарунками. Микола не зміг прийняти чужу дитину і пішов від дружини. Василина залишилася одна з сином, але Іван ні на хвилину не кидав їх і дбав. Через деякий час Василина зрозуміла, що вона закохалася в Івана. Пара одружилася і сина переписали на Івана.