Настав той момент, коли ми стоїмо з Ксенією перед реєстратором шлюбів, і вона запитують у Ксюши, чи згодна вона взяти в законні чоловіки… – вона відповіла «Так, згодна». Далі подібне питання задають мені, я відповів «Ні» – розвернувся і пішов збирати речі, тепер уже колишній, нареченій

Познайомилися ми з Ксюшею ще в університеті, ми вчилися на 3 курсі на одній кафедрі. Спочатку було просто спілкування, яке поступово переростало у щось більше.

Ми проводили дуже багато часу разом, ми думали, що знайшли одне одного і залишимося разом до кінця наших днів, я відчував себе найщасливішою людиною на планеті.

Минув ще рік, ми закінчили університет і переїхали в квартиру, яку залишили мені мої батьки. Після універу я відразу влаштувався працювати за спеціальністю, Ксюша підробляла на дрібних торгових точках.

У такому руслі наше життя і тривала, минуло близько 4-х місяців. І ми з Ксюшею вирішили одружитися, я ніяк не хотів втратити її, і думав, що весілля остаточно закріпить наші стосунки.

Ксюша погодилася, і ми почали потихеньку готуватися до весілля. За ці 3 місяці я повністю занурився в роботу, заробіток став набагато більше, тому з Ксюшею я менше проводив часу, вона на мене сильно ображалася.

Тиждень до весілля, я саме взяв відпустку, тому відпочивав удома. Вранці я проводив Ксюшу на робота, вона підробляла бариста в кав’ярні, а сам увалився на ліжко і залип в соцмережах.

Як раптом задзвонив телефон, тільки не мій, а Ксюші, мабуть забула вранці його. Я взяв телефон і побачив невідомий мені номер, без задньої думки я відповів, а по той бік телефону я почув чоловічий голос «Привіт Ксюш, ти де?» – я трохи розгубився і відповів, що це не Ксюша, а її наречений.

Хлопець вибачився і поклав трубку. Від цієї всієї ситуації у мене був невеликий шок і хвилювання, чому якийсь чоловік телефонує Ксюші, може колега, може начальник, заспокоював я себе.

Хоч я повністю і довіряв Ксюші, але все-таки вирішив подивитися її профіль на фб. Від побаченого у мене затремтіли руки, я побачив листування з якимсь Андрієм, з яким вона познайомилася 2 місяці тому, саме в той час, коли я був занурений в роботу.

Подивившись вкладки в їх листуванні, я побачив як Ксюша відправляла йому свої «недитячі» фотографії. Тільки я не розумів, навіщо вона це все робила. Вона писала Андрію про мене, і говорила що наші стосунки зберігає тільки моя квартира не більше.

Після побаченого, я не хотів нічого спільного мати з Ксюшею, тому я теж вирішив їй підготувати «сюрприз». Я вирішив зробити вигляд, що я нічого не знаю і просто чекав дня весілля.

Довгоочікуваний день. Ми приїхали в РАЦС, була велика кількість гостей, всі наші родичі, друзі. Було видно, що вони дуже раді за нас.

Настав той момент, коли ми стоїмо з Ксенією перед реєстратором шлюбів, і вона запитують у Ксюши, чи згодна вона взяти в законні чоловіки… – вона відповіла «Так, згодна». Далі подібне питання задають мені, я відповів «Ні» – розвернувся і пішов. Ви б бачили обличчя всіх відвідувачів, в РАЦСі почалася метушня, всі не розуміли, що відбуваються.

А я вже в цей час їхав додому збирати речі для Ксюшеньки. Я витягнув все її речі за поріг своєї квартири, і назавжди забув про неї.

Я розповів цю ситуацію своїм батькам, вони відповіли, що це було дуже жорстко – можливо, це і так, але вже все одно.