З Настею ми почали зустрічатися ще в школі, жили в одному будинку і, будучи ще студентами, вирішили одружитися. Батьки спочатку були проти весілля, хотіли, щоб ми одружилися після закінчення навчання, але зрозумівши, що ми настроїлись і вже не передумаємо, влаштували нам гарне весілля. Жити стали у моїх батьків, продовжували навчання, я став підробляти, батьки грошей на харчування не брали, поки не будемо працювати обидва, та й батьки Насті теж допомагали.
З’їздили у весільну подорож, мріяли про свою квартиру, дитину, а поки жили на всьому готовому. Настя з першого дня стала поводитися у нас вдома, як квартирант: ніколи не займалася прибиранням, нічого не готувала, все це робила моя мама. Часто вечорами йшла до своїх батьків, вони живуть поверхом вище, і приходила, коли вже потрібно лягати спати.
Мама стала мені говорити, що моя дружина могла приготувати вечерю хоча б мені, все-таки живемо разом, і є якісь обов’язки. Я не хотів сваритися ні з мамою, ні з дружиною, тому іноді готував собі сам, думав, що коли будемо жити окремо, тоді все буде по-іншому.
Але все в одну мить змінилося, коли Настя сказала, що нам потрібно якийсь час пожити окремо. Я вирішив, що у неї хтось є, але виявилося, що її просто не влаштовує таке сіре життя. Одній її подрузі хлопець подарував машину, інша вийшла заміж за іноземця і виїхала з ним за кордон, і Настя, напевно, теж, поки не пізно, вирішила пошукати собі багатого чоловіка. Не тільки мої батьки були приголомшливі такою заявою, але і її мама намагалася нас помирити, вмовляла Настю не робити цього, але на неї нічого не діяло.
Я в тих емоціях подав заяву на розлучення, але що найцікавіше в цій історії, так це те, що дружина на розлучення не згідна і на суд не з’явилася. Мені ж сказала, що я її неправильно зрозумів, вона просто хоче деякий час пожити окремо, щоб розібратися в своїх почуттях. А я думаю, що я для неї просто як запасний варіант, раптом їй не пощастить так, як подругам, тоді вона згадає, що в неї є чоловік.
Фото pixabay.com
