” Хм… Давай нехай Назар, якому було вже шість років сам вирішить, з ким він хоче залишитися” – запропонувала жінка.
Коли Роман познайомився з Анастасією, він навіть не міг уявити, що отримає більше, ніж просто любу дружину.
Він не одразу зрозумів як сильно вона увійшла у його життя.
Йому було добре поруч із нею.
Вже на їхньому першому побаченні вона зізналася, що має сина, якого виховує сама, адже його мати, рідної сестри не стало одразу після появи дитини, а його батько відразу пропав. Вона якось дивно підняла брови.
Потім якось довго мовчала, ніби щось хотіла сказати але не знала як.
Час минав, Анастасія рідко згадувала про сина в їхніх розмовах, і вони ставали дедалі ближчими, поки Роман не попросив її познайомити його з хлопчиком.
І ось чоловік дізнався, що сину Анастасії лише десять місяців. Назарко, так звати сина, був чудовим малюком, дуже красивим і привітним. Він одразу Романові сподобався, і він почав частіше намагатися бачити його.
З часом Роман переїхав до Анастасії, і вони почали разом виховувати Назарчика. Згодом жінка запропонувала одружитися, і вони стали чоловіком і дружиною.
Роман вирішив усиновити Назарчика, і Анастасія не мала нічого проти цього.
Тепер чоловік став офіційно став його татом. У них були плани на власних дітей, але сам Роман не поспішав, адже хотів подарувати Назарчику всю батьківську любов, яку він майже одразу після народження втратив.
Коли Назарку виповнився рік, він почав називати Романа татом. Так вони щасливо жили три роки, поки одного дня, гуляючи в парку з сином, чоловік не побачив свою дружину з іншим чоловіком.
Вони йшли разом, в руках тримала букет троянд. Вони мило спілкувалися.
Роман миттєво зробив фото, щоб мати доказ.
За вечерею я мовчки показав фотографію Анастасії та чекав на відповідь. Вона здивувалася, побачивши фото, і її очі трохи розширилися, але вона зітхнула і відповіла спокійно:
” Так, у мене є інший… Як чоловік, ти мене вже давно не цікавиш, але я нічого не говорила, тому що бачила, як добре ти виховуєш мого сина,” — її спокійна відповідь здивувала Романа.
Але на той момент його більше хвилювало не власне реакція Анастасії, а що буде з Назарчиком.
Роман погодився на розлучення, але лише за умови, що Назарчик залишиться з ним. Я не дозволю, щоб мій син жив із чужим чоловіком.
” Хм… Давай нехай Назар, якому було вже шість років сам вирішить, з ким він хоче залишитися” – запропонувала жінка.
Анастасія привела свого нового чоловіка додому, завела його в квартиру і сказала сину:
” Назарчику, ми з твоїм татом розходимося, і він переїжджає. Оцей дядько буде тебе виховувати, — сказала вона, вказавши на свою нового партнера.
А той, в свою чергу, поморщився, бо молодому хлопцеві, якому було від сили 28 років не хотілося ставати татом для чужої дитини.
Назарчик миттєво побіг до Романа, сховався за його плечем і сказав:
” Ні, ні, він не буде мене виховувати, мене буде виховувати тато Рома”
Анастасія погодилася, адже вона дуже хотіла влаштувати своє особисте життя з молодим і відразу оформили документи на аліменти.
Але перед від’їздом Романа Анастасія сказала йому:
“Знаєш, Назар не є моїм біологічним сином, я від нього не відмовилась, коли сестри не стало.
Я насправді дітей не дуже люблю, тому я вирішила знайшов для Назарчика хороших батьків, які б його любили, навіть якщо він не їхній.
І я знайшла … тебе. Ви полюбили один одного. Дякую тобі за все.
Ці слова Романа дуже вразили, до глибини душі.
Анастасія продовжувала надсилати гарні аліменти і подарунки Назарчику, а чоловік виховує його розумним, кмітливим і взагалі чудовим хлопцем.
Яка ваша думка?
Галина Червона
