Як мені з цим жити? Як робити вигляд, що нічого не сталося?
Щодня опускаються руки, відчуваю себе в якомусь глухому куті. Невже я зможу у 45 побудувати життя спочатку. До такого сценарію я зовсім не була готова.
Отже, одного разу я з чоловіком планували сімейний відпочинок за кордоном на морі. Мені 45, чоловіку Василю 47.
Вибирали країну, готель. Але щось пішло не так і Василь каже мені, що з морем прийдеться почекати, у нього планується термінове відрядження за кордон.
Каже, не хвилюйся, бережи себе, але не телефонуй мені, не наярюй, бо я буду зайнятий. Я тобі вірний, ми ж шлюб брали.
Я одразу відчула, що бреше, розуміла, що щось не те, і довіра пропала в той же день. Але спостерігала, що ж то буде дальше.
Як і обіцяв чоловік, ні трубку не брав від мене за 5 днів свого відрядження, ні повідомлень не писав, не питав як самопочуття у мене, у дітей. Жодного подарунка із за кордону не привіз нам.
Щоб зберегти сім’ю, я довго вдавала, що не помічаю цього лицемірства. Адже ми не молодієм, думала зміниться.
У паспорт глянула, побачила візу на Кіпр, все стало зрозуміло. З часом з’ясувалося з ким летів на відпочинок та розваги.
Зовсім це не відрядження було.
І тут такий сюрприз- у мого шлюбного чоловіка є інша. Василь почав вести якесь окреме життя, споснене брехні та фальшу.
Невже зараз у дівчат так мало гідності своєї? Щоб так просто заради поїздок на море та грошей, залізти в чужу сім’ю.
Що робити дальше поки не знаю.
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
