“Не називай мене мамою, ти мене ганьбиш і додаєш віку. Я для тебе просто Вероніка”

Він мене кинув! Він пішов від мене! Це ти винна, – кричала мама, – хто тебе за язик тягнув зі своєю новиною?

Вероніка істерить. Вже тижні три. Її кинув співмешканець. Ну, в принципі, цього і слід було очікувати.

Мені 26 років, Вероніці, яка є моєю рідною матір’ю – 44 роки, так, заміж за мого батька вона вийшла досить рано, і розлучилася майже відразу після того, як я наpoдилася.

-Нікчемний і нудний тип, – каже мама про мого батька, – я б нічого з ним не побачила і не досягла.

Цей «нікчемний» тип, до речі, прожив з другою дружиною щасливо і в злагоді вже 24 роки. У них двоє дітей, дім – повна чаша. І у мене квартира, яку мені купив батько, і в яку я пішла жити після того, як вийшла заміж.

У мене було цілком нормальне дитинство, тому що я росла спочатку з татовою мамою, а після того, як батько одружився вдруге, я стала жити в його новій сім’ї.

Нетипово, правда? Але така ситуація всіх влаштовувала, тим більше мене. Мачуха ставилася до мене дуже добре, я платила їй тим же. Дійшло до того, що саме мачуху я називала мамою, а рідну матір Веронікою. Так побажала вона сама.

Пам’ятаю, як вона мене взяла з собою на відпочинок в Сочі, мені тоді було 10 років.

-Не називай мене мамою, – істерично і злісно зашепотіла вона мені на пляжі, – ти мене ганьбиш і додаєш мені вік. Я для тебе Вероніка. Зрозуміла?

Так, зрозуміла, ти – Вероніка. Більше з нею відпочивати не поїхала. Тому що вечорами я сиділа в кімнаті, а Вероніка ганяла на побачення.

Чоловіків у мама було багато. Офіційних 3 або 4. Я не встигала запам’ятовувати їх, тим більше, що бачила їх не часто.

Останні років 10 Вероніка узами офіційного шлюбу не пов’язувала себе, але в квартирі у неї систематично знаходилася чергова любов всього її життя: Вадик, Алік, Тагір, Микита і так далі.

-У мене має бути особисте життя, – заявляла мама мені й іншим, – і не ваше діло з ким я ділю радості життя. Головне для мене – бути щасливою і красивою.

Мама працювала в салоні краси. Вона була непоганим стилістом, але в гонитві за власною вічною молодістю явно перебільшувала. Гіалурона на її обличчі ставало все більше, а її кавалери все молодше.

Останній був молодшим Вероніки на 20 років. Тобто він був молодший за мене на 2 роки.

-Знайомся,- весело прощебетала Вероніка місяць тому, з’явившись несподівано на порозі нашого з чоловіком сімейного гнізда, – це Ігор. Ми з ним вже 3 місяці разом, збираємося одружитися. Прийшли знайомитися з родичами.

Мама кокетувала, а мій чоловік поліз за шампанським, тому що, крім знайомства з черговим хлопчиком Вероніки, у нас теж було, що відсвяткувати.

-Мамо, ой, вибач, Вероніко, – почала я, – тобі теж є з чим нас привітати, я чекаю дитину і ти скоро станеш бабусею.

Ігор весело заплескав у долоні і кинувся вітати мене, чоловіка і Вероніку, а вона просто позеленіла і вискочила з-за столу. Ігор повернув жінку вже з вулиці і ми досить мирно досиділи вечір.

А через тиждень після тієї події, Вероніка, зла, як фурія, прибігла до мене і накинулася на мене майже з кулаками:

-Він мене кинув! Він пішов від мене! Це ти винна, – кричала мама, – хто тебе за язик тягнув зі своєю новиною? Яка я баба? Як ти могла зі мною так вчинити? Ти мені все життя зіпсувала! Я ще молода, щоб бути бабусею!

Нагадувати, що її власній мамі в рік мого народження, було лише 37 років, було марно.

Ігор звалив на захід до своєї однокурсниці, тато якої був великим бізнесменом. Але мама вирішила, що всьому виною була я.

Читайте також: “Він сказав, що покохав іншу і ми розлучились, а через роки прокинулись в одному ліжку. Це була моя помста”

-Вероніка, я вaгiтна вперше, – сказала я матусі, – а співмешканці у тебе змінювалися і раніше, з періодичністю три рази в рік!

-У мене немає дочки, а значить і немає і не може бути онуків, – вискнула Вероніка і голосно грюкнула дверима.

Прийшов через пару годин з роботи чоловік, купив тортик і шампанське. Ми йдемо радувати новиною батька і маму, мою справжню сім’ю.

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram