Хотіла відволіктись, а знайшла своє справжнє кохання.
Моя подруга Ліля після розлучення хотіла змінити обстановку та поїхала в село до дядька з тіткою .
Вже п’ятий день вона там гостювала, і ось одного ранку дядько після сніданку сказав Лілі щоб вона брала моркву і пішла на город цибулю прополоти.
Ліля такого не сподівалась, адже вона приїхала не щоб працювати а щоб відпочити.
І до того ж як дядько з тіткою приїжджали до них в місто, то вони з батьками їм таку культурну програму організували та й на гощення пішло не мало грошей.
А тут вони он як віддячили, проте Ліля все взяла і пішла на город.
Робота їй все ж не йшла бо в голову знову приходили спогади та думки про колишнього чоловіка. Як вона його застала з сусідкою, та як він навіть не вибачишся, зібрав речі та пішов.
Поїхати в село її порадили батьки, коли Ліля приїхала то й справді думала що її полегшує, але ж ні..
І знову ж думала чому вона вибрала його, адже кавалерів всяких мала.
А Руслан не місцевий, худої статурита ще й в окулярах. Проте полюбила вона його, вже й сама не знає за що.
Тільки готувати та по по-хозяйству Ліля нічого не вміла робити, все майже робив Руслан.
А от їхня сусідка Оля, навпаки була хорошою господинею і все вміла зробити.
Вона почала часто до них заходити та приносити різні смаколики, так получається і прикормила вона чоловіка.
Цей день для Лілії запам’ятався, спина боліла, звикли до фізичної праці а її хотілося просто прилягти та та щоб їй ніхто не чіпав.
Тож дівчина увечері сидівши біля річки вирішила повернутися додому.
Тітка з дядьком, поспостерігавши за племінницею це зрозуміли та сказали, що автобус буде післязавтра.
А завтра дівчина нехай піде і нарве ягід та візьме з собою батькам в місто.
Тож наступного дня тітка відвела Лілю на плантацію де росли ягоди, дала відро, та сказала що їй треба додому повернутися, а за нею вона прийде через півтори дві години.
Дівчина спочатку їла ягоди такі вони були смачні а потім стала збирати, а невдовзі вже й відерце було повне.
Проте, тітки все ж не було, вона хотіла вже сама повернутися додому, проте заблукала. Коли Ліля зрозуміла, що не знає куди йти, то просто сіла на землю і почала плакати.
І тут їй хтось сказав: “Чому ж ти так голосно плачеш?”
Дівчина відповіла, що заблудилась, сказала де живе і то її провів до будинку родичів. Лілі так сподобався чоловік, вона почала розпитувати тітку з дядьком хто він такий.
Вони розповіли, що Андрія знайшла сусідка Ліда, виростила разом з своїми дітьми як сина.
А не одружується він тому, що колись Ліда з ним маленьким була у бабунці-знахарки і та сказала, що його дружина буде мати велику родимку у вигляді сердечка.
Так от він і чекає на жінку з родимкою, а всіх дівчат, жінок, що не мають, то навіть і говорити з ними не хоче.
А у Лілі якраз і була родимка, вона її хотіла вивести але так і не змогла та весь час старалась маскувати.
Під вечір дівчина пішла скупатися у річку що недалеко, і там вона зустріла знову Андрія.
Чоловік як побачив в неї родимку, то одразу підійшов взяв її за руку, та сказав: ” Ти маєш бути моєю дружиною?
Лілі хоч і трішки налякалась але Андрій їй теж сподобався, тож вона кивнула головою.
Опісля вони вже вдвох поїхали в місто до батьків Лілі, Андрій попросив дозволу одружитися у її батьків.
Вони і не заперечили, бо ж бачили як світилися очі від щастя у доньки. А потім знову вернулися в село, Ліля і не думала колись що буде жити в селі та навчиться господарювати.
Але поряд з коханим чоловіком, все можливо.
Автор: Нінель
