«Не все, на що впала свячена вода, буде освячене. Бо вода падає і на болото під ногами”: Чому у великодньому кошику не має бути нічого зайвого?

о. Віталій Слободян, доктор пасторального богослов’я,  розповів про традицію освячення їжі та про те, як правильно зібрати великодній кошик.

Благословення великодніх страв це — старий звичай і має глибоке біблійне коріння. Біблійне споживання їжі дуже добре відображає юдейська Пасха. Кожен юдейський Шабат розпочинався у п’ятницю ввечері запаленням суботнього світла і спільної вечері – при тій вечері, як і при вечері Ісуса з учнями, була подяка Богові, благословення Бога за всі дари столу. Джерело.

Ми маємо це відображене у своїй літургії: «Благословенний Ти, Господи, Боже всесвіту, бо з Твоєї щедрості отримали ми хліб, плід землі й праці людських рук, який Тобі приносимо, щоб стався для нас хлібом життя.»

Споживання їжі має також вимір богословський, це служить будуванню спільноти Церкви, тому ми молимося до і після їжі, а у це найбільше християнське свято ми благословляємо великодні страви. Це старохристиянський звичай, який має підтвердження не лише у Біблії, але й у Отців Церкви, і він говорить, що перші християни мали спільноту столу.

Християнська неділя — це святкування Пасхи тижня. Воскресіння Ісуса Христа перші християни святкували щонеділі, а тепер ми маємо річне святкування Пасхи і воно по формі своїй перегукується зі святкуванням перших християн, коли кожна їхня зустріч на недільній Євхаристії завершувалася споживанням аґапе – трапези любові.

Найкращий хліб та вино вибирали для звершення Євхаристії, а потім відбувалася спільна трапеза і розносилася їжа тим, хто не міг прийти, а також роздавалася бідним.

Тому ми сьогодні, святкуючи Пасху, благословляємо страви, але також і пам’ятаємо, що благословляти свою їжу та дякувати за земні блага треба щоразу, коли їх споживаємо, щоб Бог наситив нас також і благами вічними.

Збираючи у кошик страви для благословення, ми маємо розуміти, що не все те, на що впала свячена вода, є освяченим. Бо вода падає і на болото під ногами, і на траву біля церкви, і на хідник у храмі, але освяченим є лиш те, що Церква мала намір освятити і з чим була пов’язана молитва. Саме тому у кошичку мають знайтися ті страви, які будуть згадані у молитві благословення:

Хліб і всяка святкова випічка, як спомин того хліба, яким Ісус нагодував людей на пустинному місці. Це спомин того хліба, яким Ісус нагодував своїх учнів підчас Останньої Вечері і як спомин того хліба, який ми отримуємо у Святому Причасті – знак тої Пасхи, якою є сам Христос.

М’ясо і всі його різновиди, які є спомином Пасхального агнця і спомином тих святкових страв, які Господь споживав разом із учнями на Тайній Вечері. Це спомин спожитого євреями агнця при виході з Єгипту, кров якого рятує від смерті, а м’ясо є поживою на дорогу. Для нас тим Агнцем є Ісус Христос, який входить у наше життя зі Своїм Тілом І Кров’ю, а всі м’ясні страви нам це пригадують, тішать наше піднебіння та є виразом нашого святкування.

Яйця – як знак нового життя. Ми, ділячись ними з близькими, ділимося радістю, що Ісус перебуває посеред нас. Це знак того, що Христос воскрес, дав нам нове життя і веде нас на Вічну Трапезу на

Небесах, до вічного святкування, вічної радості, вічної Пасхи.

Читайте також: У великодній кошик необхідно покласти рушник, а одну з освячених пасок варто засушити. І ось чому

Сіль – що має берегти нас від негараздів.

Що ж тоді з іншими продуктами? У різних регіонах кладуть різні додаткові продукти, як сир чи масло, але це ті речі, які не є контроверсійними і не служать до чогось злого, тому, хоч священик над ними молитви не читає, то Боже благословення прийде на це своєю силою.

Та головне не трактувати благословення їжі, як якусь магію, а приймати це як освячення дарів, призначених до вжитку для дітей Божих, щоб як пише св. Павло у Першому посланні до Коринтян 10:31: «Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!»

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram