– Не знаю, що ви собі там думаєте, мамо, але сусідка Галина часу дарма не витрачає. Так крутиться коло тата, що сил нема на це дивитися, вже все село про це пліткує, на Великдень під церквою соромно стояти було, так люди на нас дивилися. Наступного ж дня Ольга приїхала з Італії і очам не повірила

Ольга довго вагалася, чи їхати їй цього року на свята додому. Дорога далека, а тут, в Італії, є робота, навіщо тратити гроші, якщо їх можна заробити. Щороку вона казала собі: – Ще рік, і додому. І так уже 16 років. Джерело

Вдома на господарстві залишила чоловіка Василя, він у неї перший господар на селі. Он яку хату вибудував за ці роки! Син давно одружився, живе у невістки. З Анною, невісткою, у Ольги зразу не склалося. Не сподобалася їй дівчина. Відразу після сватання про гроші почала говорити:

-Степан у вас один син, от і допомагайте, мамо.

Зрозуміло, що Ольга допомогла б, бо для кого ж вони з Василем живуть і дбають, як не для єдиного сина. Та зухвалість молодої невістки призвела до того, що син пішов жити до сватів, вони майже не спілкувалися. Анна хотіла, щоб всі зароблені гроші Ольга віддавала їм. А от у самої Ольги були трохи інші плани – вона хотіла нарешті добудувати будинок своєї мрії.

Все зароблене справно висилала чоловікові, той господарював. Дзвінок від невістки на Великдень вельми здивував Ольгу:

– Не знаю, що ви собі там думаєте, мамо, але сусідка Галина часу дарма не витрачає. Так крутиться коло тата, що сил нема на це дивитися, вже все село про це пліткує, на Великдень під церквою соромно стояти було, так люди на нас дивилися. Галина татові в хаті поприбирала, пляцків напекла, голубців накрутила, навіть холодець залила. Вона вже багато років сама живе, от тато і каже, що вона допомагає йому «по-дружньому». Дивіться, мамо, якби не сталося чого.

Ольга поставила слухавку і аж присіла від почутого. Не могла втямити, чи то невістка зі злoсті наговорює, чи то справді зібралися чоpні хмари над її хатою. Сеньйора, італійка Регіна, в якої працювала Ольга, хоч і мала 90 років, та була дуже мудрою жінкою. Вона вислухала Ольгу і винесла свій веpдикт:

Читайте також: – Я вже 10 років в Італії. На доброму рахунку в нашому районі. Як пoмpе моя сеньйора, то для мене буде місце в її сусідів – там дід уже давно лeжaчий

– Завтра ж їдь в Україну, додому. Вважай це оплачуваною відпусткою. Тобі ж тільки 60, ще жити і жити. А що робитимеш, як твій Василь до молoдої сусiдки пiде. Я життя прожила, знаю, що кажу.

І ось Ольга без попередження стоїть на порозі рідної хати. Василь і сусідка Галина пораються по сусідству на городі. Хвилювання наскільки поглинуло Ольгу, що вона лише змогла сказати:

-Христос Воскрес! Не чекали? От вирішила зробити вам сюрприз. Дуже скучила.

Фото ілюстративне – iStock