Не знаю, як це сталося, але ми прокинулися разом. Євген приїжджає час від часу, і ми зустрічаємося. Соромно перед сестрою, хочеться плюнути собі в обличчя. Але я нічого не можу з собою вдіяти

Ми зустрічалися півроку. Нам було дуже добре вдвох, і здавалося, що щастя буде тривати вічно. Але потім почуття охололи. Сама не знаю, як це сталося. Не було сварок, скандалів, образ. Просто у нас – різні інтереси.

Євген любить гучні компанії і екстрим, я – людина тиха, мене більше книги цікавлять. Нецікаво нам стало удвох. А навіщо мучити одне одного? Ми тихо і без образ розійшлися, залишившись хорошими друзями. Джерело

А через деякий час Євген почав зустрічатися з моєю старшою сестрою Аллою. Я не заперечувала, тому що вважала свого колишнього перевернутою сторінкою життя. Навіть поради йому давала: що подарувати Аллі на день народження, чим здивувати на Новий рік.

А коли два роки тому Євген і Алла одружилися, я дуже раділа. У них наpoдилася дочка. Все, здавалося б, добре. Мене взяли в хресні матері для Віки, я допомагала няньчити її.

Все змінилося минулої осені. Я поїхала вчитися і працювати в інше місто, орендувала там квартиру. І ось якось чоловік сестри приїхав у відрядження. У мене оселитися він не захотів, це якось незручно. Подзвонив, запропонував зайти до нього в готель, щоб забрати передачу від мами. А далі.

Говорив, що я сильно змінилася, стала справжньою красунею. І ще – що сумує за мною, любить. Не знаю, як це сталося, але ми прокинулися разом. Вранці я не знала, як дивитися Євгену в очі. Сказала, щоб він все забув, у нас не може бути нічого спільного. Це помилка, про неї треба забути. Просила, щоб Аллі нічого не говорив. Він пообіцяв.

Читайте також: – Зупинись, ми всі втомилися, це нормально, у нас маленька дитина, куди ж ти підеш? – намагався заспокоїти її Валерій, розуміючи, що якщо дружині що і спало на думку, то він навряд чи її зупинить. Через кілька хвилин за Вірою закралися двері

На жаль, на цьому все не закінчилося. Євген приїжджає час від часу, і ми зустрічаємося. Соромно перед сестрою, хочеться плюнути собі в обличчя. Але я нічого не можу з собою вдіяти. Бачу на екрані його номер – плачу і не відповідаю. А потім дзвоню і боюся, що не почую голосу у відповідь.

Не розумію, що зі мною, це справжнє пeкло. Я люблю Євгенa і шкодую, що колись прогнала. Що робити? Розповісти все сестрі і бути з ним? Але я боюся втратити її. І його теж боюся втратити. Як жити далі, я більше так не можу і не хочу?!