Ми зустрічалися півроку. Нам було дуже добре вдвох, і здавалося, що щастя буде тривати вічно. Але потім почуття охололи. Сама не знаю, як це сталося. Не було сварок, скандалів, образ. Просто у нас – різні інтереси.
Євген любить гучні компанії і екстрим, я – людина тиха, мене більше книги цікавлять. Нецікаво нам стало удвох. А навіщо мучити одне одного? Ми тихо і без образ розійшлися, залишившись хорошими друзями. Джерело
А через деякий час Євген почав зустрічатися з моєю старшою сестрою Аллою. Я не заперечувала, тому що вважала свого колишнього перевернутою сторінкою життя. Навіть поради йому давала: що подарувати Аллі на день народження, чим здивувати на Новий рік.
А коли два роки тому Євген і Алла одружилися, я дуже раділа. У них наpoдилася дочка. Все, здавалося б, добре. Мене взяли в хресні матері для Віки, я допомагала няньчити її.
Все змінилося минулої осені. Я поїхала вчитися і працювати в інше місто, орендувала там квартиру. І ось якось чоловік сестри приїхав у відрядження. У мене оселитися він не захотів, це якось незручно. Подзвонив, запропонував зайти до нього в готель, щоб забрати передачу від мами. А далі.
Говорив, що я сильно змінилася, стала справжньою красунею. І ще – що сумує за мною, любить. Не знаю, як це сталося, але ми прокинулися разом. Вранці я не знала, як дивитися Євгену в очі. Сказала, щоб він все забув, у нас не може бути нічого спільного. Це помилка, про неї треба забути. Просила, щоб Аллі нічого не говорив. Він пообіцяв.
На жаль, на цьому все не закінчилося. Євген приїжджає час від часу, і ми зустрічаємося. Соромно перед сестрою, хочеться плюнути собі в обличчя. Але я нічого не можу з собою вдіяти. Бачу на екрані його номер – плачу і не відповідаю. А потім дзвоню і боюся, що не почую голосу у відповідь.
Не розумію, що зі мною, це справжнє пeкло. Я люблю Євгенa і шкодую, що колись прогнала. Що робити? Розповісти все сестрі і бути з ним? Але я боюся втратити її. І його теж боюся втратити. Як жити далі, я більше так не можу і не хочу?!
