Давно відомо, що наші бажання не завжди збігаються з нашими можливостями. Але у мене до цього ще приєдналася непереборна лінь. Коли бачу, що знайомі чимось зайняті, відразу загоряюся бажанням і собі так зробити, але постійно відкладаю на завтра, а потім і зовсім не вертаюсь до цього.
У моєї мами завжди було багато кімнатних рослин, а у мене крім одного кактуса біля комп’ютера, нічого немає, та й той вижив тільки тому, що може обходитися довгий час без води. Багато разів, буваючи у мами, я спалахувала бажанням і собі розводити квіти, але минав час і нічого не змінювала. Подруга подарувала красиву орхідею, але вона через кілька місяців пропала.
І так відбувається з багатьма моїми речами в моєму житті. Я не можу сказати, що я не господиня: в квартирі у мене чистота і порядок, я можу приготувати і люблю спекти щось смачненьке, так що майбутньому чоловікові не доведеться голодувати. Але як тільки стосується якихось планів, змін, я постійно відкладаю їх. Кожен раз мені здається, що ось завтра я вже точно все зроблю.
Одного разу я всю відпустку провела в місті через те, що вчасно не спланувала куди поїду, та й з покупкою квитків затягнула до останнього, поки вже було пізно. На питання батьків сказала, що буду робити ремонт, таким чином, і себе заспокоїла, що час пройде не даремно. Поки зібралася, купила шпалери, закінчилася відпустка. Відклала ремонт до невизначеного часу.
Як себе змінити, як підштовхнути діяти? Як планувати і головне виконувати все вчасно? Наперед дякую за слушні поради.
Фото pixabay.com
