Мене звати Світлана,мені 37 років, за які мені вже прийшлося пережити багато чого.
Звісно найважче мені було з цього всього пережити це розлучення.
Все починалося ніби чудово. Чоловік був добрий, ніжний, турботливий, робив для мене різні сюрпризи та дарував подарунки.
Проте пройшов час і його ніби як підмінили. Він став байдужим, безініціативним, та став більше часу валятися на дивані.
Також коли приходили вихідні його було важко витягнути з дому, навіть заради сина він рідко виходив з ним гуляти.
І це все врешті-решт призвело до того, що мені це все надоїло.
Читайте також:
Я почала йому говорити, але він замість того щоб до мене прислухатись, просто зібрав свої речі і пішов.
Через деякий час, моєї хорошої знайомої, сталася аналогічна ситуація з чоловіком.
Він теж перестав цікавити сімейними справами та дітьми та переклав на свою дружину.
І коли вона теж з ним поговорити, він не слухав її, або був наче в паралельному світі.
І тут мені згадалися слова мого знайомого, якому я розповідала дещо жалілася на свого та байдужого чоловіка.
А він вислухавши мене та й сказав: ” Света, Ну хіба ти не розумієш, зараз надворі вже 21 століття. І все помінялося, наших чоловіків як відомо більше і відповідно це вам жінкам потрібно за нами бігати та догоджати нам в усьому”.
Я чесно тоді не звернула увагу на його слова, так як він був дещо не при собі, випив забагато.
Тільки зараз на своєму гіркому досвіді я в цьому переконалася.
Чоловіки і справді зараз не бояться втратити своїх дружин, адже жінок і справді по статистиці набагато більше ніж чоловіків
Історію написала, Нінель спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
