Вперте мовчання чоловіка підштовхнуло на невластивий для мене крок.
Я вирішила будь-яким способом дізнатися хто йому подзвонив під час нашої з ним романтичної вечері.
Якби Юра вибачився і розповів все! Тоді я точно викреслила б підлу зраду з пам’яті. Не враз, поступово, пробачила б цю його захопленість. Але чоловік мовчав і тим самим компрометував себе.
Зараз я лежала і продумувала свій підступний план по з’ясуванню їх таємничої брехні. Яка шалена сила ними рухає, чому безупинно вривається в наше сімейне життя? Що я ще не знаю, крім того, що сталося?
Прокручуючи в голові різні варіанти можливої розмови, ледь і справді не заснула. З занурення в сон висмикнуло світло від чоловікового мобільного.
Юра миттєво сховав телефон під ковдру. Ще полежав і прислухався до мого рівного дихання.
Скажу вам важко прикидатися що спиш, коли всередині все «вирує і клекоче». Але я впоралася з емоціями, щоб не видати себе.
Незабаром Юра піднявся з ліжка, посидів дві хвилини і як тінь, попрямував до виходу. Ледве чутними кроками перейшов в порожню дитячу кімнату і зачинив за собою двері. Підкрався до вікна і набрав чийсь номер.
Часу лежати немає. Я безшумно схопилася з ліжка і попрямувала слідом за ним. Не в звичках, але я підслухала секретну розмову чоловіка.
– Привіт! Куди пропала? – тихо шепотів Юра.
– Коли приходила? Таня про все знає? Навіщо сказала? – одними губами сказав чоловік.
– Не плач! Що страшніше цього? Як? Ходила до лікарів? Що тобі сказали? – з тремтінням в голосі сказав чоловік.
Я схопилася за голову, очі наповнилися сльозами, голосно билося серце, в мізках все змішалося. Не розуміючи чоловікового шепоту, я побрела назад в ліжко.
Зараз точно знала, що дзвонила Марина. Вона сказала Юрі про прихід до мене, що проговорилася про зраду. Але це не головне.
Страшна згадка про лікарню «підкосила ноги». Я кулею лягла в ліжко і ледве впоралася з тремтінням тіла.
Незабаром прийшов чоловік. Сів на ліжку і не ворушився до світанку.
