Ми з чоловіком менше ніж рік у шлюбі, до цього зустрічалися недовго.
Незадовго дізналась, що чекаю дитину, почувалась не дуже добре.
Під час цього стану я перебралася до мами, вона про мене піклувалася, так як я не могла навіть встати, весь час нудило.
Чоловік залишився на орендованій квартирі, оскільки жити у батьків не хотів.
У цей час свекруха дзвонила мамі, сварилася, що я надто довго у них живу, не готую їсти її синові, що моє самопочуття вже в нормі, а мені просто добре жити з батьками.
Така я погана, бо синочок їхній змушений сам доглядати за собою.
Посварилися в результаті всі: батьки між собою, моя мама з чоловіком.
Я погано себе почувала, плакала і йому писала, що йому не потрібна дитина.
Але, на жаль дитину я втратила.
Я дуже переживала, плакала. Чоловік мене не підтримав у той момент.
Потім ми помирилися, почали жити разом.
Тепер нові проблеми, чоловік вимагає поповнення до нашого сімейної скарбнички.
Я погодилася на певну суму. Але нещодавно він збільшив суму і потребує її.
Каже: «інакше готуй мені тричі на день». Знає, що по роботі так не виходить .
Чи сім’я це?
Хіба є кохання у чоловіка, якщо ось так вважати хто кому що винен?
Як змінити ситуацію?
У нас так багато конфліктів і про гроші, і про стосунки з батьками.
Я зібрала речі і пішла від нього. Він не пише і не дзвонить. Образився, як бувало раніше.
Здається, що все це тільки причини для розлучення, але я не знаю, чи він мене любить і чи варто боротися за нас.
Автор: Оксана
