fbpx

Ну що за сваха у мене? Зовсім совісті немаєна мою думку.  Хоч на свої забаганки копієчку б мала. Але вона сказала, що за копійки працювати не планує, ще й образилася на мене

Маю гарного зятя, Юрко – хороша людина, ввічливий. Від допомоги або поради моєї він ніколи не відмовляється, простий та людяний. Так ми з ним відразу домовилися: якщо у нас буде якесь непорозуміння – спокійно обговорюємо питання між собою, не тримаємо в собі, але і не ображаємося

Моя дочка теж має такий непростий характер, я знаю її з дитинства, з зятем мені набагато легше домовитися, з ним я спокійно можу знайти спільну мову і вирішити будь-яке питання. Живемо всі ми в одному місті. Ми з чоловіком розлученні вже давно, 15 років я  сама, так що до нашої сім’ї я його не відношу вже давно.

У всіх своє окреме житло, діти живуть окремо, тому, здавалося б, проблем ніяких бути не повинно. Питання у нас саме в свасі. Причому, це я  бачу лише я одна, крім мене усе всіх влаштовує. Сваха моя – жінка вільна, молодша за мене, але не працювала за своє життя жодного дня. Так це щира правда. Хоча вона багато разів намагалася влаштувати своє особисте життя. З кимось розписувалася, з кимось так просто жила деякий час. Містечко у нас невеличке, тому всі люди багато що знають. А зараз, коли вік підійшов до пенсії – моя сваха залишилася зовсім одна, вона нічим не забезпечена.

А пенсії не передбачається поки зовсім, хоча якісь гроші отримує вона, звичайно. Як живе? Син її годує. А він не бізнесмен, звичайний собі працівник, все своєю працею йому дістається, заробляє він небагато. І навіть слова матері не сказав: треба, так треба! Майже половину заробітку їй віддає, бо шкодує. Я намагаюся, як можу, допомагати  сім’ї.  Але вони, одягнутися класно хочуть, машину пора оновити, бо у них старенька машина, часто ламається, багато грошей на ремонт йде. Та хіба мало у сім’ї витрат! Квартиру ось ремонтують, від бабусі зятеві моєму дісталася. Вона його і виховувала, поки мати життя собі влаштовувала. Дочка мовчить, не докоряє чоловіка, боїться, що знову змін нічних набере або таксувати ночами піде.

Ну що за сваха у мене? Зовсім совісті немаєна мою думку.  Хоч на свої потреби копієчку б мала. Та й синові легше буде.  А я всього лише запропонувала їй роботу: давно собі пригледіла для підробітку. Сиди вахтером в маленькій організації, записуй в журнал, хто ключ взяв і прихід-відхід співробітників.

Так сваха сказала, що за копійки працювати не планує, ще й образилася на мене.

От як вирішити це питання, яку ніхто крім мене вирішувати не хоче? Але й діти далі так бідно житимуть, якщо я не допоможу їм розібратися в усьому.

Фото спеціально для osoblyva.com

You cannot copy content of this page