Обручка – сімейна реліквія мого чоловіка і після розлучення я її не віддала принципово, не хотіла її бачити на руці “кращої” подруги. А через роки таки її продала, але щастя вона не принесла

Катерина, 32 роки

– З РАЦСу я вийшла іншою людиною: вільною, нескутою зобов’язаннями. Від півторарічного шлюбу мені залишилося на пам’ять тільки обручка на безіменному пальці, – згадує Катя. Від пропозиції подруг – здати обручку в ломбард і гульнути – вона відмовилася. Зате вирішила символічно відзначити своє звільнення від уз Гіменея.

– Увечері поїхала на набережну, купила по дорозі зв’язку повітряних кульок. Прогулялася, згадала все хороше, пов’язане з колишнім чоловіком. А все погане нашептала обручці, прив’язала її до повітряних кульок і відпустила в небо. І знаєте, стало набагато легше: при вигляді того, як відлітають кульки, мені здавалося, що з ними летять всі нещасливі моменти.

Під час наступної зустрічі з колишнім чоловіком я поводила себе гідно, не забувши йому подякувати за все хороше. Спогад про те, як відвисла його щелепа після моїх слів подяки, ще довго буде гріти мені душу.

Єлизавета, 54 роки

– Я розлучилася ще тридцять років тому. Обручку, сімейну реліквію, що передається в родині колишнього чоловіка з покоління в покоління, принципово не повернула – не хотіла, щоб вона красувалася на пальчику «кращої» подруги, – трошки поворушила минуле Єлизавета Олександрівна.

Сумувати і вдаватися до спогадів їй було ніколи – на руках залишилася дворічна дочка. Масивна прикраса була кинута у вазу і забута. – З вази іноді витирався пил, а брязкітка в ній … бряка і бряка, їсти-пити не просила, – сміється Єлизавета Олександрівна. – Злість на батька Лілі і його нову дружину з часом відпустила. А слідом кілька років тому пропозицію її викупити – приємно зігріла душу.

Ліліна сестра по батькові зібралася заміж, і колишній чоловік Єлизавети Олександрівни вирішив повернути реліквію в лоно своєї родини. – Моя Ліля з подарунком нареченого на пальці в РАЦС пішла, не дала їй обручку її батька, злякалася, що дочка мою долю повторить. І коли він подзвонив і попросив віддати сімейну реліквію його молодшій дочкі, я не відмовила, не забувши назвати ціну.

20 тисяч, отримані від колишнього чоловіка, я віддала Лілі на внука. І знову нещаслива обручка не принесла щастя – сестра Лілі розлучилася через півроку після весілля, а сама дівчина, що багато чула про історію прикраси, її викинула з моста в річку. І хто знає, може який-небудь щасливий рибалка стане засновником аналогічної традиції з передаровування масивної прикраси у спадок?

Анатолій, 37 років

– У мене було дві обручки. Колишня в істериці в мене свою жбурнула, я підібрав. Здав обидві в ломбард, купив намет і з’їздив з другом на рибалку. Хороший намет, якісний, жодного разу мене не підвів, на відміну від колишньої, – коротко і лаконічно розповів Анатолій про долю своєї обручки.

Аліна, 24 роки

– Обручка? Є у мене така, є. Не стала ні викидати, ні продавати. На ланцюжок повісила і з собою ношу, як нагадування про дурість. Корисний «оберіг» виявився! – фиркнула Аліна і поділилася своїм «Лайфхак»: – Намагається какай-небудь симпатяга підкотити, в кафе кличе або в кіно. А я – раз, і свою обручку в кулачок затисну! І відразу згадаю, яким удодом був мій колишній чоловік. Не завжди удодом – по первах і квіточки дарував, і в кіно кликав …

А потім, як одружилися, руки розпускати почав. Я раз пробачила, два пробачила, після третього пішла. Не вірю більше в симпатичні мордахи, і заміж більше не піду. А якщо хто-небудь приглянеться – так у мене «оберіг» є: стисла, згадала, підключила фантазію і вуаля – передімною сидить не усміхнений молодий чоловік, а майбутній колишній чоловік зі збитими кісточками.

Головне, в глибині душі, як зізналася Аліна, вона вірить, що коли-небудь їй зустрінеться гідний супутник життя. Той самий, завдяки якому вона викине свою стару обручку і одягне нову, але вже на безіменний пальчик. Але, як каже Аліна, до цього моменту ще як до Китаю … ну, Ви зрозуміли.

А які ви знаєте історії стосовно обручок від колишніх шлюбів?