Вадим та Олена одружилися шість років тому. У них досі не було спільних дітей. Замість цього, вони разом виховували сина Олени від її попереднього шлюбу, який на той момент мав вже шість років.
Вадим, незважаючи на те, що не був біологічним батьком хлопця, дуже полюбив його і став для нього справжнім татом.
Щоразу, коли він намагався поговорити з Оленою про можливість завести спільну дитину, вона знаходила різні відмовки. Спочатку це були фінансові труднощі: «Потрібно спершу вийти з боргів», — говорила вона.
Потім — робочі обставини: «Нам треба трохи більше часу, щоб все влаштувати», — запевняла вона. Однак з кожним роком ці відмовки ставали дедалі частішими, і Вадим почав відчувати, що насправді є деяка вагоміша причина, яку Олена не хоче йому сказати.
Вадим ріс у родині, де основним завданням чоловіка було продовження роду. Його батько завжди говорив, що справжній чоловік повинен мати дітей.
Однак, незважаючи на це, Вадим не міг зрозуміти, чому Олена так уперто відмовляється від цієї ідеї. Олена була для Вадима ідеальною жінкою. Вона була турботливою, доброю та завжди готовою допомогти в домашніх справах.
Вони багато часу проводили разом, часто влаштовували маленькі свята і сюрпризи одне для одного. Всі їхні друзі часто захоплювалися їхньою парою, вважаючи, що у них ідеальні стосунки. Вадим завжди вірив у це і був щасливий.
Але з часом почав помічати, що Олена ставала все більш відстороненою в деяких питаннях, зокрема щодо їхнього спільного майбутнього.
Одного дня з-за кордону повернувся колишній чоловік Олени, Павло. За багато років, поки Павло жив за межами країни, він не виявляв ніякої уваги до свого сина, а тепер, несподівано, захотів налагодити з ним зв’язок.
Олена одразу підтримала цю ідею, не поцікавившись думкою Вадима. Вадим був приголомшений. Як так сталося, що Олена, яка завжди з ним радилась , не запитала про його почуття в цій ситуації? І чому вона так спокійно прийняла повернення Павла, як ніби нічого не сталося?
Крім того, Вадим помітив інші зміни у поведінці Олени. Одного разу, коли він повернувся додому раніше, він побачив, як вона залишила свою обручку на столі.
Це здивувало його, адже за всі ці роки Олена ніколи не знімала її, навіть коли ходила по дому. Він спитав її про це, але вона сказала, що просто не помітила.
Вадим не захотів одразу робити висновки, але всередині нього почала виникати підозра. Чи не сталося щось між ними з Павлом? Чи не є це ознакою того, що їхні стосунки наближаються до завершення?
Тривога Вадима росла з кожним днем. Він знову і знову розмірковував над тим, що робити. Він любив Олену і не міг уявити свого життя без неї.
Але якщо вона більше не любить його так, як раніше, чи має сенс зберігати ці стосунки? Вадим не мав сміливості прямо запитати її, чи не хоче вона відновити стосунки з Павлом, оскільки боявся почути неприємну правду.
Вадим не знав, як бути. Його тато часто повторював, що справжня родина повинна мати дітей, і що чоловік має піклуватися про продовження роду.
Вадим відчував, що його батько правий, але він не міг погодитись, що він недостатньо важливий для Олени, якщо вона не хоче мати спільних дітей. Що це означає для їхнього майбутнього?
Одного вечора, коли Олена не була вдома, Вадим побачив на її мобільному телефоні повідомлення від Павла. Вони обговорювали зустріч, яку планували на наступний день. Вадим відчув, що більше не може мовчати. Він вирішив поговорити з Оленою і запитати, що відбувається.
Коли Олена повернулася додому, він підняв це питання.
— Олено, я помітив, що останнім часом ти стала холодною до мене, ніби щось приховуєш. Ти не хочеш говорити про наше майбутнє, а тепер ще й Павло знову з’явився у нашому житті. Мені здається, що щось не так. — його голос тремтів, але він намагався залишити спокій.
Олена зітхнула і сіла поруч. Вона подивилася на нього сумно і зітхнула ще раз.
— Вадиме, я не знаю, як це пояснити. Павло — це частина мого минулого. Я не хочу, щоб ти хвилювався, але він хоче знову бути в житті свого сина, і я не можу йому цього заборонити. Щодо дітей… Я справді не знаю, чи готова я зараз мати ще одну дитину. Можливо, ми ще не готові до цього.
Вадим почув у її словах чесність, але й деяку відчуженість. Вона не говорила того, що він очікував почути, і це ще більше ускладнювало ситуацію.
— Але я готовий, Олено. Я готовий бути з тобою в будь-якій ситуації, навіть якщо ми не маємо дітей, — сказав він тихо.
Олена подивилася на нього з болем в очах, але не відповіла. Вони мовчали, і між ними виникли незручні паузи. Вадим розумів, що їхнє майбутнє тепер під питанням, і не знав, як діяти далі. Тим часом Павло продовжував намагатися налагодити стосунки з сином Олени.
В кінці історії Вадим залишився на роздоріжжі, не знаючи, як далі вчинити. Відносини з Оленою, яку він любив, тепер виглядали значно складнішими. Він не міг зрозуміти, чи зможе знайти вихід із цієї ситуації, чи втратив він її назавжди.
Як би ви порадили йому діяти в цій ситуації? Поділіться своїми думками в коментарях!
Олеся Срібна
