З чоловіком ми жили в орендованій однокімнатній квартирі. Перші пів року все було непогано: він працював, я працювала, грошей вистачало. Але в один прекрасний день він мені повідомив, що планує звільнитися.
Нібито, навантаження не відповідає фінансам. Уже й не знаю, яке там навантаження в офісі було, що вимагало термінового звільнення.
Але існувала у нього така звичка, спочатку звільнятися, а потім шукати нову роботу.
І ось він сидить шукає вакансії, я так думала, а я в цей час забезпечую нашу сім’ю. Грошей ледве вистачало на оплату квартири і їжу.
Одним прекрасним вечором, я приїхала додому, з порога мене зустрів чоловік і повідомив, на кухню йти не можна.
– Я тобі вечерю розігрів і в кімнату відніс. Правда, вона охолола вже, напевно. На кухні спить брат на дивані. У нього проблеми з дружиною, нехай трохи у нас поживе.
Я, звичайно, розлютилася, але дозволила. Потім зрозуміла, дуже дарма це зробила. Брат чоловіка ходив 5 днів на роботу, а о 21 годині укладався спати.
А я з графіком два через два приходила додому о 22 годині. Виходило, що в квартирі, за яку плачу я, доводиться ще й підлаштовуватися під когось.
Чоловік обіцяв, що протягом місяця, брат підзбирає гроші і з’їде. Ось тільки їв він цей місяць на мої фінанси. Свою зарплату беріг для оплати орендованого житла.
Взагалі той факт, що їх мама жила одна в двокімнатній квартирі, а він приїхав до нас в орендовану однушку, мене дуже сильно дратував. І періодично, я влаштовувала розборки на цю тему.
Через місяць брат все-таки з’їхав. Мені затримали зарплату, у чоловіка була кредитка, після його звільнення ми її поповнили і домовилися залишити як запас.
Яким же було моє здивування, коли я виявила її порожньою. Виявилося, що частину грошей чоловік «позичив» братові, а частину спустив на комп’ютерні ігри.
Ось так він і вирушив слідом за своїм родичем з валізою. А в наших стосунках була поставлена жирна крапка.
