Оксана поверталася з роботи пізно. І раптом бачить край дороги стоїть якась молода дівчина, а поряд машина. Вона пожаліла бідолашну і зупинилась її.
Жінка ще тоді не знала, що на неї дальше чекало. Дівчина була дуже вдячна Оксані що та зупинилася. Та одразу й почала розповідати Оксані.
Що колесо в машині спустило, а Богдан, її коханий не може приїхати, бо його дружина за чимось послала в місто.
Телефон у неї розрядився, і вона навіть не може нікому іншому зателефонувати.
Дівчина попросила щоб Оксана зупинилась її біля заправки, щоб вона змогла зателефонувати та визвати евакуатор.
Оксана тоді наче й слухала її і все повз вуха пускала.
Одне тільки слово зачепилося то за Богдана, який має жінку, і та його послала щось купити в місті. Адже в неї самої чоловіка звати Богдан, але з чоловіків з таким ім’ям на світі багато.
Однак дівчина дальше продовжувала розповідати. Вона сказала що вони з коханим цієї ночі посварились, завтра напевне прийде знову миритися з кексами з вишнями та шоколадом.
“Пригощайтесь, буль-ласка, хочу вам подякувати за вашу доброту” – сказала дівчина і простягнула кекс Оксані, який та сама спекла, своїми руками.
Оксана завезла на заправку на автоматі та побачила що там вже стоїть машина чоловіка. Дівчина одразу вийшла з машини та побігла до Богдана.
Оксана теж вийшла, Богдан як її побачив, то аж оторопів. Він побачив як Оксана їсть кекс, який він з дому брав і привозив до своєї молодої коханої.
Коли дівчина зрозуміла, що Оксана і є тією самою дружиною яка тільки мозок виносить, однак пече смачнющі кекси то теж не знала куди подітись.
А на душі так стало легко, і після того Оксана більше не пекла кекси, а перейшла на торти.
Віра Лісова
