Ця розповідь про те, як мати Оксани, це те що вона її привела на світ потім вимагала плати від доньки.
Ганна була сама з багатодітної сім’ї, до того ще й найстарша.
Її не тільки заставляли няньчити з молодшими братами і сестрами а й мати ще постійно брала її з собою в поле.
Після появи на світ останньої дитини жінка стала погано себе почувати.
То ж догляд за братами і сестрами та всі роботи лягли на плечі Оксани. Через брак часу Оксана перестала ходити до школи та навчатися.
І що як не приходили до них вчителі зі школи та не говорили що дівчині потрібно навчатися, в неї є хороші здібності до науки, однак мати відповідала на це, що їй не потрібна вчена якась а поміч біля хати.
Так Оксана залишилась в селі виховувала своїх братів і сестер.
Пізніше все ж вийшла заміж у своєму селі за звичайного хлопця та перевела у світ четверо дітей.
Вона зробила все можливе аби її діти ходили в школу і мали одяг, їжу.
Вона з чоловіком забезпечили їм освіту, ніколи не примушували виконувати якісь роботи біля хати дітей замість того щоб, вони сиділи та виконували домашнє завдання.
Оксана так говорила: “Нехай я вже в цьому житті набідуюся лиш би їм було легше”.
Бо сама Оксана добре розуміла, що якби не її батьки, які не дали можливості дівчині вивчитись, вона б змогла по-іншому влаштуватись в житті та робити те, що їй хочеться.
Так получається, що батьки дали їй життя, але плату за це взяли надто дорогу.
Олеся Срібна
