Ось тут і почалося. Від батьків Ліді у спадок перейшов будинок. Син її чув усі неприємні розмови, але і пальцем не поворохнув

У  Ліди двоє дітей син та дочка, 46 та 38 років, чоловік відійшов у засвіти два роки тому. Він служив у міліції, дослужився до підполковника, але вдома був зовсім іншим, ображав жінку, і все на очах у дітей.

Жінка забрала дочку та пішла на квартиру і подала на розлучення. Син залишився з батьком, який через любов до оковитої, лежав у лікарні, але діти до нього не ходили, доводилося мені.

Квартиру, в якій він жив, він не давав продавати, тому доводилося блукати Ліді з дочкою по орендованих квартирах.

Син одружився, привів невістку до батька, але довго не протягли, пішли також на орендовану, чоловік, як і раніше, полюбляв оковиту.

Потім дочка стала жити цивільним шлюбом, і теж пішла від жінки на орендовану.

Діти особливо по життю мені не допомагали, я все домагалася сама, от і зараз 69, а доводиться працювати, навіть керувати.

Ось тут і почалося. Від батьків Ліді у спадок перейшов будинок. Вона особливо туди не їздила, будинок у передмісті.

Син вирішив трохи привести його до порядку і їздити з сім’єю, як на дачу. У мене є племінник  він теж туди приїжджає і гроші на ремонт теж давав.

Через нехватку грошей, Ліда вже не могла платити за квартиру і їй  довелося з’їхати зі орендованої квартири в цей будинок.

За документами дім був на ній як на єдиній спадкоємиці. Невістка у неї  була з родини бідної.

Приїжджаючи, почала будувати підступи — то не так поставила, то багато ковбаси відрізала, жінка припинила з ними харчуватися, але вона знайшла сільських подруг сусідів, щоб ті підіграли їй проти мене.

Вона вирішила, що мене потрібно в дім для престарілих відправити, а син за всім спостерігав, але не втручався.

Ліда була прямою людиною і при всіх порушила питання руба, щоб вона її тут не бачила. Майже рік вона не приїжджає, але приїжджають онуки із батьком.

Син із племінником садять город і проживають у будинку, але при цьому сина дружина накрутила, що будинок жінка йому та племіннику за життя не перепише.

І вони мені сказали, що вікна та двері, які вони поміняли, вони знімуть, ворота знімуть, хоча на ремонт гроші у мене син брав.

Пічка, пральна машина, два холодильники, постільна білизна, посуд теж був жінки, але нотаріус сказав, якщо вони й робили ремонт, але будинок і все, що в ньому їм не належить.

Тут трапилося ще одна проблемка. Сусідка, яка була за одно з невісткою Ліди з’їлася на її собаку: то багато гавкає, то курей її з городу проганяє, сказала, що  отруїть.

Але на цьому не зупинилася, нацькувала свою велику собаку на жінку, коли вона вийшла з двору. Син Ліди усе чув, але навіть пальцем не поворухнув.

Жінка викликала поліцію, склали протокол, написала заяву, але реакція від поліції нульова, відписалися, щоб я розбиралася в суді.

Після цього сина для Ліди як не було, вона припинила з ним розмовляти, до будинку він, як і раніше, приїжджає і тепер теж за одно з тою сусідкою.

Ось така життєва історія Ліди. Якби не сьогоднішня ситуація в країні вона б продала цей будинок. Від дочки теж ніякої підтримки, доводиться дряпатися самій.

Дуже боляче жінці, що діти виявилися такими, і тепер вона не хоче нікого бачити.