Особлива – Сторінка 449 – Тільки для жінок

“Вибачте за Зірку, вона весь час їсти хоче,” – сказав Максим, намагаючись посміхнутися, щоб розрядити атмосферу.Вікторія стояла пригнічена і не одразу помітила сусіда, а тим більше його корову. Її думки були далеко – у спогадах про щасливі дні з Павлом

Сонце вже хилилося до заходу, коли в маленькому селі на Полтавщині, де час ніби

– Невже тобі не цікаво зовсім як я живу? – спитала здивовано,навіть з деяким розчаруванням Тетяна. – Та що там в тебе цікавого, одні моря і пляжі, краще б вдруге вийшла заміж і дітей виховувала- відповіла мати

Невже тобі не цікаво зовсім як я живу? – спитала здивовано, навіть з деяким

Аня підбігла: “Бабусю, а мені цукерки?” Галина глянула холодно: “Ти ж не хотіла приїхати допомагати мені компоти закрити. Іди до мами.”

У маленькому містечку на Полтавщині, де літні сади цвітуть яблуками та вишнями, жила родина

“Мамо, а ти не продаєш сусідам? – прямо запитала Ліля. – Бо як інакше? Десять курей не можуть дати так мало!” Пані Марія образилася: “Що ти верзеш, дитино? Я б ніколи! Це ваші кури, ваші яйця. Я їх для вас збираю.”

У великому гамірному місті, де асфальт здавався нескінченним, а небо ховалося за хмарочосами, жили

“От хитра! З того світу пожартувала. Але дякую їй. Вона навчила мене жити.” Як 90- річна бабуся Ілони після того як відійшла у засвіти, пожартувала над своєю молодшою сусідкою з якою весь час сперечалась

Ілона сиділа за старовинним дерев’яним столом у квартирі своєї бабусі, яка тепер належала їй.

Наталя схопила зелену хустину: “Вона моя!” Олена потягнула за край: “Віддай! Ти її зіпсуєш своїми дешевими парфумами!” Ірині виповнилось 50 років, вона хотіла зробити приємність для невісток і сказала що ті можуть вибрати собі одну з хустин, з її великої колекції

Ірина сиділа за кухонним столом, дивлячись у вікно на осінній сад. Листя на яблунях

“Може, розлучення – це вихід?” – подумала Настя раптом. І ось, на секунду, уявила, що буде після то й одразу чоловіка полюбила і до ста років захотіла з ним жити

Настя сиділа на кухні, тримаючи в руках чашку з охололим чаєм, і дивилася на

Віка більше не збиралася чекати, коли коханий нарешті зізнається дружині. Часу не було — скоро збиратися в пологовий. Вона вирішила: зробить усе сама!

Віка більше не збиралася чекати, коли коханий нарешті зізнається дружині. Часу не було —

“Валентино. Пробач, але в мене інша. Дім після матері мені дістанеться, тож не втрачай часу, їдь. Зможеш ще влаштуватися і дітей підняти. Ось гроші на перший час. Далі розраховуй на себе. Іван.”

Іван привіз наречену Валентину у своє село, до батьківської хати. Мати зраділа: у тридцять

“Мамо, ти знову з ним говорила?” – запитала Анна, не ховаючи роздратування в голосі. Вона відкрила холодильник і дістала йогурт, не дивлячись на Олену

Олена сиділа за кухонним столом, тримаючи в руках чашку з гарячим чаєм. За вікном