Цю історію мені розповів мій товаришсторія, з його дозволу переповім її вам.
Так вийшло, що мій друг є власником непоганого бізнесу, але нікому це не афішує (велик, майка, рюкзачок, треники – в цьому весь він). У школі, де вчиться його дочка, група батьків вирішила поміняти в класі парти. До слова, вони були в нормальному стані, але старі.
Захотілося їм нові. Після обговорень батьки розділилися на дві нерівні групи: ті, хто міг скинутися, і 7 чоловік відмовилися (банально немає зайвих грошей). Їх поставили перед фактом, що їхні діти будуть сидіти за старими партами. Коли мій друг запропонував скинутися трохи більше і купити парти на всіх, то батьки покрутили пальцем біля скроні (типу «чому ми повинні за когось платити, немає грошей – нехай сидять за старими партами»).
У підсумку він взагалі відмовився скидатися. На його доводи, що це призведе до розколу класу на «бідних» і «багатих», його послали мало не відкритим текстом.
Читайте також: Про що діти плачуть і ніколи не розповідають батькам: це був найтяжчий мій день
Настав день Х. У клас завезли нові парти. Приблизно такі:
Чотири старі парти зсунули в один кут, там утворилося типу гетто з «жебраків» учнів. Мамашки сяяли. Коли мій друг запитав їх, чи не нагадує їм це сюжет з Нашої Раші про платного і безкоштовного пацієнта, отримав відповідь: «Нєнуачьо!? Можемо собі дозволити!»
Це тривало рівно 1 день. Наступного дня, зайшовши в клас виявили на місці старих парт нові. Приблизно такі:
Плюс нові дитячі стільці.
Так ось. Зараз ці яжматері бігають і кричать, що це є дискримінація, що їхніх дітей принижують і що все повинно бути однаковим. Друг дивиться на них і дивується.
На запитання одного з татусів «Нaхрeна ти це зробив?», він відповів: «Вважай, що це був соціальний експеримент. І взагалі, ви ж самі хотіли, щоб у однієї частини дітей парти були кращими, ніж у інших, ось і вийшло по-вашому!”
