fbpx

Після того, як її чоловік покинув, вона почала знайомитись з чоловіками. Першим, хто до неї приїхав то був Іван. Непоганий був чоловік, приїхав у костюмі з краваткою. Та коли глянув на хату та подвір’я, то зрозумів, що прийдеться йому той костюм знімати

Хочу з вами поділитися історією однієї жінки, яка написала нам. Галині Степанівні через три роки буде 70 років. Вона так ціле життя прожила сама, ні чоловіка вона мала. Але той її покинув та пішов шукати собі іншу, коли Галині було всього 42 роки.

Жінка писала що вона дуже любить гарні речі, квіти, малювати, пише та складає вірші та найбільше любить співати. І запросила нас до до себе додому в село, назву звісно я не буду вказувати.

Так, як Галина Степанівна дуже творча людина, ну принаймні такою вона себе нам описала. То й ми думали що приїдемо в оселю, навкруг якої будуть рости різноманітні квіти а сама хата може бути розписана в різні візерунки.

Однак приїхавши нас очікувала зовсім інша картина. Замість квітів нас чекало неприбране подвір’я та хата, яка вже не білилась  з добрий десяток років.

Жінка нас привітно зустріла та запросила до оселі. Всередині теж чесно не було дуже прибрано. Я не хочу нікого образити, і ви теж дорогі читачки це зрозумійте пізніше, для чого я це все описувала про безлад.

Випивши чаю з  дещо вже засохлими пиріжками Галина Степанівна почала розповідати про своє життя. Після того як її чоловік покинув, вона почала знайомитись з чоловіками по газеті.

Першим хто до неї приїхав то був Іван. Непоганий був чоловік, приїхав у костюмі з краваткою. Та коли глянув на хату та подвір’я, то зрозумів що прийдеться йому той костюм знімати, щоб хоч якийсь порядок навести.

Другим приїздив до жінки Петро, вроді теж був нормальним чоловіком. Однак чесно сказав Галині, що коли приїде його донька і побачить в якій він хаті живе, то буде скандал.

“Ще було декілька, їх те чомусь налякала моя хата,” – розповідала Галина Степанівна. Останнім з ким жінка хотіла мати справу то був Мирон.

Жив він недалеко у районі, обіцяв приїхати до Галини, та все чомусь не їхав. Галина Степанівна сама не витримала, сіла на свого старенького велосипеда та поїхала до району.

Приблизну адресу вона знала де жив Мирон. Та приїхавши, двері квартири її ніхто не відчиняв, добре що сусідка вийшла та повідомила жінці, що Мирон з дружиною та дітьми поїхали на відпочинок.

Це була остання спроба жінки влаштувати своє особисте життя. Розповівши це все Галина Степанівна почала співати сумну пісню однак дуже красиву.

Тут я помітила як у жінки на щоці з’явилася сльоза. За плечима в неї нелегке життя, майже 40 років як чоловік пішов. Так їй наостанок сказавши: ” Ти тільки й те вмієш, що співати”.

Я сиділа в задушливій від пилу кімнаті і думала як можна жінці допомогти. Запропонувала їй допомогти навести лад в оселі та посадити квіти біля хати.

Та Галина Степанівна наче мене не чула, і дальше мугикала під ніс свою сумну пісню.

Тепер я сподіваюся ви зрозуміли, для чого я описувала все вище сказане? Жду на ваші коментарі та ваші життєві історії. Пишіть нам на адрес нашої редакції [email protected]

Ваша, Віра Лісова. Передрук заборонено.

You cannot copy content of this page